Левченко Григорій Андріанович

Григо́рій Андріа́нович Ле́вченко (нар. 17 (30) листопада 1901(19011130), село Новоселиця, тепер Попільнянський район Житомирська область — пом. 19 лютого 1944, Київ) — український мовознавець та педагог.

Григорій Андріанович Левченко
Народився 17 (30) листопада 1901(1901-11-30)
Новоселиця, Попільнянський район
Помер 19 листопада 1944(1944-11-19) (42 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  УРСР
Національність українець
Діяльність мовознавець
Alma mater Київський інститут народної освіти
Галузь мовознавство
Відомий завдяки: мовознавець, педагог

Життєпис ред.

Походив з селянської родини. 1926 року закінчив Київський інститут народної освіти. Під час навчання працював у лінгвістичній секції літературно-лінгвістичного семінару вищого типу.

Працював у Херсонському педагогічному інстистуті — викладав українську мову та загальне мовознавство, Харківському, з 1934 — Київському університетах. Через важку форму туберкульозу 1939 року змушений полишити займану посаду.

У 1930-х роках брав участь у впорядкуванні українського правопису.

В окупованому Києві перебув прикутим до ліжка. Помер від виснаження організму, якого зазнав під час нацистської окупації Києва.

Праці ред.

Серед його праць:

  • «Викорінити націоналістичне шкідництво в підручниках з мови», Харків, 1934,
  • «Про правопис географічної номенклатури», «Мовознавство», № 5, 1935, (співавтор Д. П. Дрінов)
  • «Орфографічний словник для початкової і середньої школи». — Київ, 1936, (співавтори: Д. С Леві, Людмила Рак)
  • «Місце Шевченка в історії української літературної мови» — 1939,
  • «Нариси з історії української літературної мови першої половини ХІХ століття». Київ-Харків: Радянська школа, 1946. 144 с.

Література ред.

Посилання ред.