Левон Мкртчян
Цю статтю потрібно вичитати, аби виправити в ній правописні, лексичні, граматичні, стилістичні та інші мовні помилки. (вересень 2019) |
Левон Гайкович Мкртчян (нар.. 25 лютого 1953, Ленінакан) — режисер, кінооператор.
Левон Мкртчян | |
---|---|
![]() | |
Дата народження | 25 лютого 1953 (66 років) |
Місце народження | Ґюмрі, Вірменська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
Громадянство |
![]() |
Національність | вірмени |
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
Професія | кінорежисер |
Нагороди |
ЖиттєписРедагувати
Левон Мкртчян народився 25 лютого 1953 року в Ленінакані (нині Гюмрі) Вірменської РСР.
У 1972 році вступив на режисерський факультет реванського художньо-театрального інституту, який закінчив у 1978 році. Потім, у 1984 році він закінчив режисерський факультет ВДІКУ (майстерня Д. Фірсова).
З 1983 року працював режисером-документалістом на кіностудії «Вірменфільм». Він звернувся до національної вірменської тематики. Тут було знято багато картин: «Полководець Андранік» (про героя національно-визвольного руху початку XX століття генерала Андраніка], «Хай буде світло», «Мій Комітас», Шарль Азнавур, Параджанов, «Щовечора після шести»… . Однією з кращих робіт талановитого режисера в документальному кіно є фільм «Єгіше Чаренц. Відомі і невідомі сторінки». Фільм наочно-зримо відтворює ту атмосферу, ту важку епоху, в якій прожив останні дні життя у 1937 році велекий поет Єгіше Чаренц. Про нього у фільмі говорять люди, що знали його дуже близько — фольклорист Айрик Мурадян, що сидів з Чаренцом в одній в'язниці, художниця Регіна Казарян, чий подвиг спасіння рукописів Чаренца загальновідомий, і відомий поет Геворк Емін. І відбувається незвичайна річ — ці слова, оповідання, матеріалізуються, знаходять плоть, стають живими документами, що викривають обставини і людей, які вбили Чаренца. Мова Левона Мкртчяна глибоко символічна, в його фільмах немає жодного безглуздого кадру, жодного неправдивого образу або жодної пустої фрази. Всі авторські тексти чудово вбудовані в тему. Цілісний, потужний, надто емоційний, точно передає багатство і драматизм нашої епохи. Кінофільми режисера виглядають, в першу чергу, не очима, а серцем і душею.
У 1987 році Левон Мкртчян вступив до Спілки кінематографістів СРСР. У Франції в 1995 році відкрилася виставка 30 фото робіт Левона Мкртчяна.
З 2002 року кінорежисер живе в США.
ФільмографіяРедагувати
- "Паломництво до Гюмрі " 1991, Betacam, 52 хв. Автор сценарію Левон Мкртчян, Грачуї Татурян, режисер / оператор Левон Мкртчян. (Фільм розповідає про збір пожертвувань, організованому відомим диригентом Л. Чкнаворяном для відродження культурного життя в зруйнованому землетрусом Гюмрі. https://www.youtube.com/watch?v=pPp1mMfSKro
- Так буде світло, у фільмі Отче наш, сущий на небесах! читає Сос Саргсян, він також знімався у фільмі Соляріс режисера Андрій Тарковський
РежисураРедагувати
- «Дорогою Вічності Шираз» 1983 https://web.archive.org/web/20120314204432/http://armshop.in.ua/product/hovhannes-shiraz/
- «Паруйр Севак», 1984 оператор Роберт Марданян
- «Чаренц. Відомі і невідомі сторінки» 1987 Автор сценарію Левон Мкртчян
- «Російсько-вірменські літературні зв'язки» 1986, Пушкін, Лермонтов, Грибоєдов і Гоголь
- «Гюмрі» — 1987 (Александрапол) композитор Саргіс Аладжаджян
- «Шарль Азнавур, Вірменія 1989» [недоступне посилання з Октябрь 2018 http://www.ratingyoutube.com/watch?v=dAQW5VLJtAk (недоступна+посилання)][недоступне посилання з листопада 2019]
- «Кожен вечір після шести» — 1986
- «Месроп Маштоц» — 1988, текст читає Сос Саргсян
- «Вірменія 1988» Armenia 1988- [недоступне посилання з Октябрь 2018 http://www.ratingyoutube.com/watch?v=sCOGxwGooHE (недоступна+посилання)][недоступне посилання з листопада 2019]
- «Комендатска година» 1989
- Полководець Андранік 1990 (Озанян, Андранік Торосович)
- «Параджанов — останні дні» 1990
Відео ФільмиРедагувати
- «Кілкійська Вірменія-Франція 1993», Автор сценарію Левон Мкртчян і Грачуї Татурян. У фільмі знімалися :Президент Франції Франсуа Міттеран (F. Miteran), Левон Тер-Петросян, Пайнтер Гарзу, Шарль Азнавур, професор Клод Мутафян[1]
- «Рукопис незалежності» (Matyan Ankakhutyan-Левон Тер-Петросян) − 2002
- «Оганнес Шираз» — 43 хв, 2005, США, Шираз Ованес Татевосович, сценарій фільму Левон Гайкович Мкртчян[2].
ЛітератураРедагувати
- Les DOCUMENTARY Films of the ARMENIAN, Берлін 1990
- Вірменське Кіно (Armenian Cinema) 1924—1999
- Порожня Вірменія розповідає, автор Торос Торанян, Aleppo — SYRIA 1998
ПосиланняРедагувати
- http://www.google.com/search?hl=en&q=Director%20Levon%20Mkrtchyan&um=1&ie=UTF-8&tbo=u&tbs=vid:1&source=og&sa=N&tab=wv
- https://web.archive.org/web/20070604005230/http://www.arm-cinema.am/personalities/Directors/index.htm
- http://medlibrary.org/medwiki/Levon_Mkrtchyan[недоступне посилання з листопада 2019]
- https://web.archive.org/web/20070927072810/http://www.inter-film.org/pdf/Databank_Ron_Holloway.pdf
- https://web.archive.org/web/20120314204432/http://armshop.in.ua/product/hovhannes-shiraz/