Відкрити головне меню

Левон Мкртчян

вірменський режисер

Левон Гайкович Мкртчян (нар.. 25 лютого 1953, Ленінакан) — режисер, кінооператор.

Левон Мкртчян
Director Levon Mkrtchyan and Sergei Parajanov.jpg
Дата народження 25 лютого 1953(1953-02-25) (66 років)
Місце народження Ґюмрі, Вірменська Радянська Соціалістична Республіка, СРСР
Громадянство Flag of Armenia.svg Вірменія
Національність вірмени
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія кінорежисер
Нагороди
Премія Ленінського комсомолу

ЖиттєписРедагувати

Левон Мкртчян народився 25 лютого 1953 року в Ленінакані (нині Гюмрі) Вірменської РСР.

У 1972 році вступив на режисерський факультет реванського художньо-театрального інституту, який закінчив у 1978 році. Потім, у 1984 році він закінчив режисерський факультет ВДІКУ (майстерня Д. Фірсова).

З 1983 року працював режисером-документалістом на кіностудії «Вірменфільм». Він звернувся до національної вірменської тематики. Тут було знято багато картин: «Полководець Андранік» (про героя національно-визвольного руху початку XX століття генерала Андраніка], «Хай буде світло», «Мій Комітас», Шарль Азнавур, Параджанов, «Щовечора після шести»… . Однією з кращих робіт талановитого режисера в документальному кіно є фільм «Єгіше Чаренц. Відомі і невідомі сторінки». Фільм наочно-зримо відтворює ту атмосферу, ту важку епоху, в якій прожив останні дні життя у 1937 році велекий поет Єгіше Чаренц. Про нього у фільмі говорять люди, що знали його дуже близько — фольклорист Айрик Мурадян, що сидів з Чаренцом в одній в'язниці, художниця Регіна Казарян, чий подвиг спасіння рукописів Чаренца загальновідомий, і відомий поет Геворк Емін. І відбувається незвичайна річ — ці слова, оповідання, матеріалізуються, знаходять плоть, стають живими документами, що викривають обставини і людей, які вбили Чаренца. Мова Левона Мкртчяна глибоко символічна, в його фільмах немає жодного безглуздого кадру, жодного неправдивого образу або жодної пустої фрази. Всі авторські тексти чудово вбудовані в тему. Цілісний, потужний, надто емоційний, точно передає багатство і драматизм нашої епохи. Кінофільми режисера виглядають, в першу чергу, не очима, а серцем і душею.

У 1987 році Левон Мкртчян вступив до Спілки кінематографістів СРСР. У Франції в 1995 році відкрилася виставка 30 фото робіт Левона Мкртчяна.

З 2002 року кінорежисер живе в США.

ФільмографіяРедагувати

  1. "Паломництво до Гюмрі " 1991, Betacam, 52 хв. Автор сценарію Левон Мкртчян, Грачуї Татурян, режисер / оператор Левон Мкртчян. (Фільм розповідає про збір пожертвувань, організованому відомим диригентом Л. Чкнаворяном для відродження культурного життя в зруйнованому землетрусом Гюмрі. https://www.youtube.com/watch?v=pPp1mMfSKro
  2. Так буде світло, у фільмі Отче наш, сущий на небесах! читає Сос Саргсян, він також знімався у фільмі Соляріс режисера Андрій Тарковський

РежисураРедагувати

  1. «Дорогою Вічності Шираз» 1983 https://web.archive.org/web/20120314204432/http://armshop.in.ua/product/hovhannes-shiraz/
  2. «Паруйр Севак», 1984 оператор Роберт Марданян
  3. «Чаренц. Відомі і невідомі сторінки» 1987 Автор сценарію Левон Мкртчян
  4. «Російсько-вірменські літературні зв'язки» 1986, Пушкін, Лермонтов, Грибоєдов і Гоголь
  5. «Гюмрі» — 1987 (Александрапол) композитор Саргіс Аладжаджян
  6. «Шарль Азнавур, Вірменія 1989» [недоступне посилання з Октябрь 2018 http://www.ratingyoutube.com/watch?v=dAQW5VLJtAk (недоступна+посилання)][недоступне посилання з листопада 2019]
  7. «Кожен вечір після шести» — 1986
  8. «Месроп Маштоц» — 1988, текст читає Сос Саргсян
  9. «Вірменія 1988» Armenia 1988- [недоступне посилання з Октябрь 2018 http://www.ratingyoutube.com/watch?v=sCOGxwGooHE (недоступна+посилання)][недоступне посилання з листопада 2019]
  10. «Комендатска година» 1989
  11. Полководець Андранік 1990 (Озанян, Андранік Торосович)
  12. «Параджанов — останні дні» 1990

Відео ФільмиРедагувати

  1. «Кілкійська Вірменія-Франція 1993», Автор сценарію Левон Мкртчян і Грачуї Татурян. У фільмі знімалися :Президент Франції Франсуа Міттеран (F. Miteran), Левон Тер-Петросян, Пайнтер Гарзу, Шарль Азнавур, професор Клод Мутафян[1]
  2. «Рукопис незалежності» (Matyan Ankakhutyan-Левон Тер-Петросян) − 2002
  3. «Оганнес Шираз» — 43 хв, 2005, США, Шираз Ованес Татевосович, сценарій фільму Левон Гайкович Мкртчян[2].

ЛітератураРедагувати

  • Les DOCUMENTARY Films of the ARMENIAN, Берлін 1990
  • Вірменське Кіно (Armenian Cinema) 1924—1999
  • Порожня Вірменія розповідає, автор Торос Торанян, Aleppo — SYRIA 1998

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати