Симиренко Левко Платонович
Левко́ Плато́нович Симире́нко (6 (18) лютого 1855, с. Мліїв, Черкаський район, Черкаська область, Україна — 6 січня 1920) — український помолог і плодовод.
| Левко Платонович Симиренко | |
|---|---|
| Левко Симеренко | |
 Лев Симиренко в період роботи над «Кримським промисловим плодівництвом» | |
| Народився |
6 (18) лютого 1855 Мліїв, Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія |
| Помер |
6 січня 1920 (64 роки) Черкаський повіт, Київська губернія, Українська СРР |
| Країна |
.svg){kind=small} УНР Російська імперія |
| Національність | українець |
| Діяльність | ботанік |
| Галузь | садівництво і помологія[1] |
| Alma mater | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
| Знання мов | російська[1] |
| Батько | Симиренко Платон Федорович |
Біографія ред.
Народився у селі Млієві, тоді Черкаський повіт, Київська губернія, Російська імперія. Син Платона Симиренка. У 1879 році закінчив природничий факультет Новоросійського університету і у 1879—1887 роках за участь у русі народників перебував на засланні у Східному Сибіру, де працював садівником (серед іншого виплекав низькорослі повзучі овочеві дерева, які можуть витримати низькі температури).
Після повернення до Млієва Симиренко створив у ньому маточний колекційний сад і помологічний розсадник, який став найкращим у Російській імперії й однією з найбагатших в Європі помологічних колекцій; окрім інших овочевих й ягідних рослин, розсадник включав: 900 сортів яблунь, 889 — груш, 84 — слив, 350 — вишень і черешень, 15 — бросквини, 36 — абрикоси, 165 — аґрусу, 54 — горіха. Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшував селекційним способом якість місця, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка, названий ним на честь батька[2]), вказував для яких районів рекомендовані сорти є перспективними. При своєму розсаднику організував школу садівників і виховав низку висококваліфікованих фахівців, серед інших свого сина Володимира Симиренка.
Перші результати вивчення помологічної колекції свого розсадника виклав у «Генеральному каталозі»[3]. 1912 року видав капітальну працю «Кримське промислове плодівництво»;[4] головна праця Симиренка — «Помологія», 1 — 3 тт., з'явилася у 1961 — 63 у Києві (друге вид. 1974).
Близьким другом Л. Симиренка був кримський ентомолог Сигізмунд Мокржецький.
За радянської влади маєток Симиренка націоналізовано і на його терені засновано Мліївську дослідну станцію садівництва, яку згодом названо іменем Л. Симиренка. Першим директором станції був його син Володимир.
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
1. Як у Млієві на Черкащині з'явився сорт яблук Ренет Симиренка // Канал «Українська правда» на YouTube, 16 жовтня 2020. |
За наявними даними, 6 січня 1920 року Левко Симиренко трагічно загинув від рук чекістів. Молодший брат Лева Платоновича — Микола, інженер-технолог, директор цукрового заводу. Був одружений з Клавдією Миколаївною Григорович-Барською. Помер 7 травня 1919 р. у Києві[5]. Інший брат — Олексій, який мешкав у Києві, помер 7 червня 1919 р.[6][7]
Визнання ред.
Л. П. Симиренко — видатний помолог і науковець-садівник — здобув світову популярність. Він був обраний членом-кореспондентом Бельгійського товариства садівників, а в 1895 р. — Почесним членом Французького національного помологічного товариства.
Вшанування пам'яті ред.
Вулиця Левка Симиренка у містах України.
Див. також
Примітки ред.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ Петро Вольвач. Українське яблуко (до історії походження та поширення сорту Ренет Симиренка) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2014. Процитовано 5 липня 2014.
- ↑ Симиренко Л. П. Иллюстрированное описание маточных коллекций Питомника. — К. : тип. Имп. Университета Св. Владимира, 1901. — [2]+ X+ 410 с., илл., 3 отд. л. илл., 9 отд. л.
- ↑ Симиренко Л. П. Крымское промышленное плодоводство. — 1912
- ↑ Метрическая книга Старо-Киевской Георгиевской церкви 1919 г. FamilySearch (рос.). Процитовано 18.12.2021.
- ↑ Метрическая книга Старо-Киевской Георгиевской церкви 1919 г. FamilySearch (рос.). Процитовано 18.12.3021.
- ↑ Лев українського садівництва — Симиренко. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 22 червня 2012.
Література ред.
- Бойко О. Д. Симиренко Левко Платонович [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 557. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Л. П. Симиренко і садівництво України: зб. наук. праць до 150-річчя від дня народження Л. П. Симиренка / відп. ред. І. І. Хоменко ; УААН, Мліївський ін-т садівництва ім. Л. П. Симиренка, Уманський держ. аграрний ун-т, Благодійний фонд сприяння розвитку садівничої науки ім. Л. П. Симиренка. — Мліїв ; Умань: [б.в.], 2004. — 315 с. — ISBN 966-8302-11-7
- Перший український «яблучник» [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] // День. — 2000. — № 58 (1 квіт.).
- Повернути пам'ять про Льва Симиренка. Через 85 років після вбивства відбулася перша в історії панахида по видатному вченому [Архівовано 10 вересня 2012 у Wayback Machine.] // День. — 2005. — № 5, 15 січня.
- Л. П. Симиренко: Библиографический список[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
- Салтан А. Н. История олигархов. Симиренки — «сахарные короли» Украины. Электронный ресурс. — 19.12.15. [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Прометей українського садівництва: до 160-річчя від дня народження Л. Симиренка (1855—1920) // Дати і події [Архівовано 1 травня 2016 у Wayback Machine.], 2015, перше півріччя: календар знамен. дат № 1 (5) / Нац. парлам. б-ка України. — Київ, 2014. — С. 54–58.
Посилання ред.
- Симиренко Лев // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1729. — 1000 екз.