Левенте (організація)

Організація «Левенте» (угор. Leventeintézmény, староугорською — герой, лицар) — юнацька громадська, згодом — воєнізована організація в Королівстві Угорщина, що існувала в період після завершення Першої світової і до радянської окупації Угорщини перед завершенням Другої світової війни. Члени організації не входили до складу регулярної армії, але під час Другої світової війни проходили службу в допоміжних військах.

Організація «Левенте»
угор. Leventeintézmény
Insignia Hungary Political History Levente.svg
На службі 31 грудня 1921[1]17 березня 1945[2]
Належність Угорщина Угорське королівство
Тип Напіввійськова організація
Чисельність 1,300,000 (1944)[3]
Гарнізон/Штаб Будапешт
Марш «Salus Hungaria»[4]
Війни/битви Друга світова війна
Розформовано 17 березня 1945[2]

Commons-logo.svg Медіафайли на Вікісховищі

Історія та описРедагувати

Левенте була заснована в 1921 році, декларуючи за мету фізичний розвиток і здоров'я. З середини 1930-х рух поступово перетворився на воєнізовану організацію під керуванням ветеранів — як спроба обійти обмеження Тріанонського договору, який забороняв військовий призов. У 1939 з прийняттям Закону про захист членство в організації стало обов'язковим для всіх чоловіків у віці від 12 до 21 року.

 
Вимпел штаб-квартири Асоціації «Левенте» Міклошоарском районі з 1940 до 1944

На відміну Піонерської організації в комуністичному СРСР, Гітлерюгенду у нацистській Німеччини і Баліллою у фашистській Італії «Левенте» ніколи відкрито не декларувала політичні ідеї.

Організація мала невелике жіноче крило, яке утворилося на добровольчих засадах у червні 1942. Під час правління маріонеткового режиму Ференца Салаші, встановленого німецькими нацистами в Угорщині у жовтні 1944, було прийняте рішення щодо обов'язкової участі в Левенте і дівчат від 12 до 19 років. Цьому рішенню опиралася Католицька церква, воно так і не було реалізоване у зв'язку з початком радянської окупації Угорщини.

З угорської військової жандармерії та членів «Левенте» у Сеґеді була сформована Угорська бойова група війсс СС. До складу групи увійшло близько 1000 добровольців. Командиром був Ласло Дік, відомий за розстрілами мирного населення в Югославії. До 28 жовтня 1944 року група втратила в боях 300 осіб, та була відправлена в район озера Балатон, де її було приєднано до 25-ї гренадерської дивізії СС «Гуняді».

Члени «Левенте» також були в елітній дивізії «Святий Ласло».

Після радянської окупації Угорщини багато членів Левенте було засуджено трибуналами, визнано винними в антирадянській діяльності і відправлено на територію СРСР до концтаборів на примусові роботи.

СвітлиниРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. 1921. évi LIII. törvénycikk a testnevelésről: kihirdettetett az Országos Törvénytárban 1921. évi december hó 31. napján.. Országos Törvénytár 53. 1921. 
  2. а б Az Ideiglenes Nemzeti Kormány 529/1945. M.E. számu rendelete a fasiszta politikai és katonai jellegü szervezetek feloszlatásáról.. Magyar Közlöny 1 (9): 3. 1945. 
  3. Kerepeszky, Róbert (2010). A leventemozgalom. Rubicon 20 (205-206): 111. 
  4. Salus Hungaria

ПосиланняРедагувати