Леандро Машаду
Леа́ндро Маша́ду (порт. Leandro Machado; нар. 22 березня 1976, Санту-Амару-да-Імператрис, Бразилія) — колишній бразильський футболіст, нападник. Викликався до лав збірної Бразилії.
 | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Леандро Машаду | |
| Народження | 22 березня 1976[1] (48 років) | |
| Санту-Амару-да-Імператрісd, Санта-Катаріна, Бразилія | ||
| Зріст | 182 см | |
| Вага | 76 кг | |
| Громадянство |  Бразилія
| |
| Позиція | нападник | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | І (г) |
| 1994—1996 1996—1997 1997—1998 1998—1999 1999—2002 2001 2002—2003 2002—2003 2003 2003—2004 2004 2005 2005—2007 2008 |
«Інтернасьйонал» «Валенсія» «Спортінг» «Тенерифе» «Фламенго»→ «Інтернасьйонал» «Динамо» (Київ)→ «Динамо-2» «Санта-Клара» «Керетаро» «Сантус» «Олімпія» «Ульсан Хьонде» «Спорт Ресіфі» |
51 (22) 16 (8) 27 (10) 3 (0) 13 (1) 9 (3) 5 (2) 4 (2) 0 (0) 9 (1) 4 (0) 0 (0) 44 (16) 9 (2) |
| Національна збірна | ||
| Роки | Збірна | І (г) |
| 1996 | Бразилія
|
2 (1) |
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||
Біографія ред.
Клубна кар'єра ред.
Розпочинав виступи у молодіжному клубі «Аваі» (Флоріанаполіс), однак на професійному рівні вперше засвітився у «Інтернасьйоналі», за який відіграв три сезони. Завдяки високій результативності звернув на себе увагу скаутів іспанської «Валенсії» і у 20-річному віці опинився у провідному європейському чемпіонаті.
Незважаючи на достатньо вдалий сезон у складі валенсійців, Леандро вирішив продовжити свою мандрівку Піренейським півостровом, та перейшов до лісабонського «Спортинга», у якому одразу ж став провідним гравцем атаки, хоча на той час у клубі виступали такі відомі майстри як Сімау Саброза, Івайло Йорданов та інші.
Однак і у Лісабоні він не затримався, транзитом через «Тенерифе» повернувшись на батьківщину, де вирішив продовжити виступи у складі «Фламенго». В той час головною зіркою клубу був легендарний Ромаріо, з яким порівнювати Леандро доволі важко, однак молодий форвард ідеально виконував свою «допоміжну» роль, вміло підтримуючи зіркового ветерана. Однак успішна гра нападника була дещо скомпроментована конфліктами з партнерами — у 2000 році він навіть спровокував бійку з одним із захисників клубу. До того ж, Леандро чекала ще одна прикрість у вигляді травми. Він пошкодив хрестоподібні зв'язки і вимушений був пропустити доволі тривалий період. Після відновлення певний час пограв у оренді в «Інтернасьйоналі» і повернувся до «Фламенго», де провів ще один доволі непоганий сезон.
Однак Європа нестримно манила нападника і у 2002 році він перейшов до складу київського «Динамо»[2]. У команді він своїм, на жаль, так і не став. Провівши півдесятка матчів та двічі розписавшись у воротах суперника, він залишив розташування українського клубу. До речі, один з м'ячів Леандро у біло-синій формі став ювілейним — тисячним голом, забитим динамівськими гравцями у всіх офіційних матчах за часів незалежної України[3].
Після невдалого вояжу Східною Європою бразильський нападник вирішив знову податися на Піренеї, де приєднався до португальської «Санта-Клари»[4]. Провівши сезон у цьому скромному клубі з Понта-Делгада, Леандро вирішив в черговий раз повернутися до Бразилії. І не дарма. У 2004 році він разом з «Сантусом» завоював титул чемпіона Бразилії.
В пошуках своєї команди Леандро занесло спочатку в Парагвай, де він пограв за столичну «Оліміпію», а потім і у Південну Корею. У складі місцевого клубу «Ульсан Хьонде» бразильський нападник зміг повною мірою продемонструвати свої бомбардирські якості, ставши у першому ж сезоні найкращим бомбардиром K-ліги. Проте наступні сезони виявився для Леандро вкрай невдалими: збився приціл, постійно дошкуляли травми. Врешті-решт він вирішив залишити команду.
Завершувати кар'єру Леандро Машаду приїхав до «Спорт Ресіфі»[5]. Рецидиви травми коліна не дозволили йому зіграти на повну потужність, примусивши бразильця повісити бутси на цвях, однак у останньому сезоні він разом з командою спромігся підійняти над головою Кубок Бразилії[6].
Кар'єра у збірній ред.
За збірну Бразилії Леандро зіграв всього два матчі. Обидва вони припали на 1996 рік і відбулися в рамках турніру під назвою Золотий Кубок КОНКАКАФ, що проводився того року в Сполучених Штатах Америки. Збірна Бразилії була запрошена туди як гість.
| Матчі Леандро Машаду за національну збірну Бразилії | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| # | Дата | Місце | Стадіон | Суперник | Рахунок | Турнір |  |
  |
| ||||
| 01. | 12.01.1996 |  |
«Меморіал Колісіум», Лос-Анджелес |  Канада |
4-1[7] | Золотий кубок КОНКАКАФ | 86' |
83' |
|||||
| 02. | 21.01.1996 | |
«Меморіал Колісіум», Лос-Анджелес |  Мексика |
0-2[8] | Золотий кубок КОНКАКАФ | |||||||
Досягнення ред.
- Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 1996[9]
- Володар Кубку Меркосур: 1999
- Чемпіон України: 2002/2003
- Чемпіон Бразилії: 2004
- Чемпіон Південної Кореї: 2005
- Володар Суперкубку Південної Кореї: 2006
- Володар Кубку Південної Кореї: 2007
- Володар Кубку Бразилії: 2008
Примітки ред.
- ↑ Transfermarkt.de — 2000.
- ↑ Бразилець Леандро Машаду переходить у «Динамо». Архів оригіналу за 4 липня 2015. Процитовано 30 серпня 2011.
- ↑ Леандро Машаду увійшов до історії «Динамо»
- ↑ Леандро знайшов собі нову команду
- ↑ Леандро Машаду — новий нападник «Спорту Ресіфі» (порт.)
- ↑ Леандро Машаду сильніший за Діого Рінкона. Архів оригіналу за 13 липня 2008. Процитовано 30 серпня 2011.
- ↑ 12.01.1996 Бразилія — Канада 4:1. Протокол матчу. Архів оригіналу за 08.08.2012. Процитовано 30.08.2011.
- ↑ 21.01.1996 Бразилія — Мексика 0:2. Протокол матчу. Архів оригіналу за 08.08.2012. Процитовано 30.08.2011.
- ↑ Золотий Кубок КОНКАКАФ 1996. Підсумки. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 30 серпня 2011.
Посилання ред.
- Статистика на playerhistory.com (англ.)
- Леандро Машаду: Мені є чим пишатися [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.), 24.06.2002