Ла-Пампа

провінція Аргентини
(Перенаправлено з Ла-Пампа (провінція))

Ла-Па́мпа (ісп. La Pampa) — провінція Аргентини, розташована в центрі країни. Межує з провінціями Кордова на півночі, далі за годинникової стрілкою: Буенос-Айрес, Ріо-Неґро, Неукен, Мендоса і Сан-Луїс. Столиця провінції — Санта-Роса. Населення провінції — 317 тис. мешканців[2], площа — 143 тис. км².

Ла-Пампа
—  Провінція  —

La Pampa

Герб Ла-Пампи Прапор Ла-Пампи
Столиця Санта-Роса
Країна Аргентина Аргентина
Межує з: сусідні адмінодиниці
Мендоса, Ріо-Неґро, Буенос-Айрес, Сан-Луїс, Кордова, Неукен ?
Департаментів 22
Офіційна мова Іспанська
Населення (2010)
 - повне 316 940 (22-га)
 - густота 2,21 (22-га)
Етнікон Pampeano
Площа
 - повна 143 440 км² (8-ма)
Висота
 - максимальна 1120 м
(Cerro Negro (Argentina, La Pampa)d)
 - мінімальна 279 м
Часовий пояс UTC-3
ВВП 3,14 млрд. $ ]]
ІРЛП 0,844 (2010)[1]
Губернатор Карлос Верна
Вебсайт lapampa.gov.ar
Код ISO 3166-2 AR-L
Провінція Ла-Пампа на мапі Аргентини
Провінція Ла-Пампа на мапі Аргентини

Провінція Ла-Пампа на мапі Аргентини
Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Ла-Пампа

Історія ред.

До приходу європейців у XVI ст. землі, де зараз знаходиться провінція Ла-Пампа були заселені індіанськими племенами пуельче і теуельче.

Першим європейцем, який побував у Пампі, був Херонімо Луїс де Кабрера 1534 року. 1662 року її відвідав Ернандарьяс.

У XVIII ст. більша частина території Пампи була окупована індіанцями ранкуельче. Спротив корінних жителів колонізаторам був настільки сильним, що під владу Буенос-Айреса Пампа перейшла лише під час правління Хуана Мануеля де Росаса.

17 жовтня 1862 року Пампу було законодавчо проголошено частиною території Аргентини, після чого на неї почали претендувати провінції Буенос-Айрес і Мендоса. 11 жовтня 1878 року було створено губернаторство Патагонія, куди увійшла і територія Пампи. 1879 року було оголошено кампанію завоювання пустелі, в результаті якої значні площі у Пампі були заселені колоністами і освоєні під сільське господарство.

1882 року було засновано перше місто на території Пампи — Вікторіка. Того ж року було засноване і друге місто під назвою Хенераль-Ача, яке невдовзі стало столицею.

24 жовтня 1882 року було затверджено закон, яким губернаторство Патагонія було поділене за ріками Агріо, Неукен і Негро на дві частини: Ла-Пампа (або Центральна Пампа) і Патагонія. Територію Пампи було поділено на сто наділів по 10 тисяч гектарів і продано з публічних торгів[3].

Законом від 16 жовтня 1884 року губернаторство Патагонія було поділено на національні території, серед яких була і Ла-Пампа. Тоді ж було встановлено і її кордони. Першим губернатором Ла-Пампи став Хуан Аяла.

28 вересня 1907 року від Ла-Пампи було відділено територію площею 200 000 гектарів, яка була поділена між провінціями Мендоса і Буенос-Айрес[4].

29 березня 1900 року столицю Ла-Пампи було перенесено до міста Санта-Роса указом президента Хуареса Сельмана.

Декретом від 20 жовтня 1915 року 21 з 22 департаментів національної території, які раніше були просто пронумеровані, були дані індіанські назви.

8 серпня 1951 року Ла-Пампа отримала статус провінції. 1952 року було прийнято її першу конституцію, за якою назву провінції було змінено на Ева-Перон. 1955 року після військового перевороту провінції було повернено її початкову назву, яка збереглася досі.

Географія ред.

Рельєф Ла-Пампи

Як видно з назви провінції, більшу частину її території займає Пампа, яка має рівнинний рельєф. Захід провінції більш горбистий, найвища точка Серро-Негро (1125 м) знаходиться на північно-західному кордоні.

Клімат Ла-Пампи помірний, середня річна кількість опадів становить 500 мм на північному сході і зменшується на захід.

Водні ресурси провінції небагаті. Найважливішими річками є Десагвадеро, Атуель, Тунуян, Діаманте, Мендоса, Сан-Хуан, Колорадо. Також є декілька невеликих озер.

Більшість території Ла-Пампи займають степи і напівпустелі, на заході є досить густі ліси.

Місцева фауна представлена пумами, гуанако, магеллановими собаками, патагонськими зайцями, нанду, броненосцями, віскаші, боа, каракарами, грифами, кондорами (особливо на заході). Були винищені традиційні для цих місць пампінські олені, ягуари. Водночас були завезені сюди кабани, олені, аксиси, лані, зайці.

Економіка ред.

Рослинництво найбільше розвинуте на північному заході провінції, завдяки сприятливому клімату і якісним ґрунтам. Вирощують зернові, олійні і кормові культури. Найважливішими сільськогосподарськими культурами є пшениця, кукурудза і соняшник.

Скотарство є основою економіки Ла-Пампи і розвинуте по всій її території. Переважає вирощування великої рогатої худоби на м'ясо. Останніми роками також набуває значення бджільництво.

Експорт Ла-Пампи зріс з 2001 по 2009 роки на 98 % завдяки розвитку саме у галузях скотарства і вирощування зернових[5].

Освіта ред.

Освіта у провінції Ла-Пампа (2009)[6]
Рівень Навчальних закладів Учнів Працівників
 Дошкільні 80 7 923 560
 - державні 61 6 556 473
 - приватні 19 1 367 87
 Початкові 207 34 798 3 168
 - державні 194 31 889 2 962
 - приватні 13 2 909 206
 Середні 192 28 582 1 528
 - державні 152 23 017 1 255
 - приватні 40 5 565 273
 Вищі[7] 18 3 916 150
 - державні 8 1 289 81
 - приватні 10 2 627 69

Адміністративно-територіальний поділ ред.

Провінція Ла-Пампа поділяється на 22 департаменти і 58 муніципалітетів. Поділ на муніципалітети не збігається з поділом на департаменти, тому територія деяких муніципалітетів знаходиться у декількох департаментах одночасно. З 1915 року департаменти носять назви мовою місцевих індіанців.

Департамент Адміністративний центр Рік створення Населення (2010)[8] Площа (км²) Мапа
Атреуко Макачін 1888 10.116 3.580  
Калеу-Калеу Ла-Адела 1888 2.336 9.078  
Столичний Санта-Роса 1904 104.540 2.525  
Катріло Катріло 1888 7.114 2.555  
Чалілео Санта-Ісабель 1888 2.999 8.917  
Чапалеуфу Інтенденте-Альвеар 1888 11.434 2.570  
Чікаль-Ко Альгарробо-де-Агіла 1888 1.502 9.117  
Конело Едуардо-Кастекс 1915 14.246 5.052  
Курако Пуельчес 1888 1.039 13.125  
Гватраче Гватраче 1915 8.772 3.525  
Укаль Бернасконі 1888 7.555 6.047  
Льюель-Калель Кучільйо-Ко 1888 434 12.460  
Лімай-Мауйда Лімай-Мауйда 1888 506 9.985  
Ловентуе Вікторіка 1888 8.616 9.235  
Марако Хенераль-Піко 1915 59.033 2.555  
Пуелен 25 травня 1888 9.479 13.160  
Кему-Кему Кему-Кему 1915 8.473 2.557  
Ранкуль Парера 1888 10.604 4.933  
Реаліко Реаліко 1915 15.927 2.450  
Тоай Тоай 1915 12.329 5.092  
Тренель Тренель 1915 5.332 1.955  
Утракан Хенераль-Ача 1888 14.554 12.967  

Примітки ред.

  1. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2011. Процитовано 5 січня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 грудня 2010. Процитовано 24 грудня 2010.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 4 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2007. Процитовано 8 жовтня 2007.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 31 травня 2011. Процитовано 4 лютого 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 квітня 2011. Процитовано 20 квітня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. без урахування університетів
  8. INDEC (2010). Перепис 2010. Результати по провінції Ла-Пампа. Архів оригіналу (HTML) за 22-12-2010. Процитовано 13-01-2011.

Посилання ред.