Лашков Федір Федорович

дослідник

Федір Федорович Лашков (25 серпня 1858(18580825) - 22 грудня 1917) - дослідник історії Південної України, зокрема Криму, археограф.

Лашков Федір Федорович
Народився 25 серпня (6 вересня) 1858
Кіперчень, Оргіївський район, Оргеєвський повіт, Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер 9 (22) грудня 1917 (59 років)
Строгонівка, Трудівська сільська рада, Сімферопольський район, Кримська АРСР
Країна  Російська імперія
Діяльність історик, архівіст, вчитель, посадова особа
Галузь історія[1] і архівознавство[1]
Alma mater Імператорський Новоросійський університет[d] (1879)
Знання мов російська[1]

Життєпис ред.

Народився 25.08.1858 у родині священика с. Кіперчени Оргіївського повіту Бессарабська губернії.

Освіта ред.

Походив з молдавського роду Лашко. Після навчання у Кишинівській духовній семінарії поступив — на історико-філологічний факультет Імператорського Новоросійського університету (18741879).

Наукова діяльність ред.

1879 його було призначено викладачем історії і географії до Сімферопольської чоловічої гімназії. Там захопився історією Криму і створив у навчальному закладі історико-географічний музей. Перша розвідка — «Несколько слов о исторической судьбе Кріма» — вийшла друком у газеті «Таврида» на початку 1881. Того ж року він став одним з авторів «Исторических записок» про Сімферопольську чоловічу гімназію. У подальшому захоплення історією Криму дало плідні наслідки — на шпальтах місцевих видань «Таврида», «Таврические епархиальные ведомости», «Таврические губернские ведомости» у першій половині 1880-х з'явилися його перші розвідки — «Несколько слов об исторической судьбе Крыма», «Исторический очерк покорения Крыма», а у журналі «Киевская старина» — нарис «Шагин-Гирей, последний крымский хан» (1886). Вони були написані на основі документів, знайдених в архіві Таврійського губ. правління. Розпочав досліджувати матеріали архівів канцелярії таврійського губернатора, таврійських дворянських зборів, скасованих судових установ Таврійської губ., колишньої палати державного майна, магометанського духовного правління.

У середині 1880-х рр., під впливом досліджуваного матеріалу, все більше захоплюється соціально-економічною історією Криму. У 1884 виступив з двома доповідями на VI Археологічному з'їзді в Одесі і обидві були присвячені системі землеволодіння у Кримському ханстві і у перші роки після переходу краю до Російської імперії.

Членом-кореспондент (1884), дійсний член (1887)Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей.

Взяв активну участь у роботі створеної у січні 1887 Таврійської вченої архівної комісії (ТВАК) — на першому засіданні обрано секретарем («правитель дел»). Під його редакцією вийшли 10 перших номерів «Известий» ТВАК.

Роки активної роботи в комісії (1887–1891) стали найпліднішими у його творчій біографії. У 1890 на VIII археологічному з'їзді у Москві виступив з доповіддю про стан губернських архівних комісій в державі і запропонував проект їхньої реформи.

Через конфлікт його було звільнено з гімназії і внаслідок цього у 1891 опинився в Одесі, де працював податним інспектором. Тут активно співпрацював з Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей — на сторінках його «Записок» опублікував низку джерел, зібраних раніше у московських та сімферопольських архівах. Подарував Імператорське Одеське товариство історії і старожитностей фірман турецького султана Мухаммеда ІІІ (1623), а також 80 різноманітних документів молдавською, російською і німецькою мовами кінця XVIII — початку ХІХ ст. 1892 переїхав до Бессарабії, де став земським начальником у Бендерському пов. 1893 повернувся до Сімферополя, де був податним інспектором і у 1900 подав у відставку. Після повернення до Криму мало брав участі у роботі ТВАК.

З кінця 1899, живучи за межами Сімферополя, практично припинив участь у її роботі. Відновив її аж через півтора десятиліття, опублікувавши на сторінках «Известий» комісії кілька розвідок.

Трагічно загинув від рук злочинців у своєму маєтку 9 грудня 1917.

Праці ред.

  • Историческая записки о Симферопольской гимназии с основания ее по 1 июня 1881 г. — Сімферополь, 1881;
  • Шагин-Гирей, последний крымский хан (Исторический очерк). — К., 1886;
  • О «Камеральном описании Крыма», 1784 // ИТУАК. — 1887. — № 2; 1888. — № 3; № 4; 1888. — № 6; 1889. — № 7; № 8;
  • Сельская община в Крымском ханстве. — Симферополь, 1887;
  • О законодательстве и судопроизводстве в Крымском ханстве // Вторая учебная экскурсия Симферопольской мужской гимназии. Бахчисарай и его окрестности.- Симферополь, 1888;
  • Распоряжения (ордера) светлейшего князя Потемкина Таврического правителю Таврической области В. В. Каховскому за 1784 и 1785 гг. // ЗООИД. — Одесса, 1889. — Т.XV. — Отд.2;
  • Архивные данные о бейликах в Крымском ханстве // Труды VI Археологического съезда в Одессе. Т.4. — Одесса, 1889;
  • Князь Г. А. Потемкин-Таврический, как деятель Крыма. Краткий очерк по архивным данням. — Сімферополь, 1890;
  • Памятники дипломатических сношений Крымского ханства с Московским государством в XVI и XVII вв., хранящиеся в Московском Главном Архиве Министерства иностранных дел // Сімферополь, 1891. — ІХ, 206 с.; Описание дел Таврического исторического архива // ИТУАК. — 1890. — № 9 — 10; 1891. — № 14 — 17, 1894. — № 21;
  • Крымско-турецкие дела 80-х годов XVIII ст. // ЗООИД. — 1894. — Т.XVII. — Отд.3;
  • Сборник документов по истории крымско-татарского землевладения // ИТУАК. — 1895. — № 22 — 26;
  • К вопросу о губернских исторических архівах // Труды восьмого археологического съезда в Москве. 1890. Т.2. — М., 1895;
  • Исторический очерк крымско-татарского землевладения. — Симферополь, 1897.

Джерела та література ред.

Література ред.

  • Маркевич А. И. Памяти Ф. Ф. Лашкова // ИТУАК. — 1918. — № 55. — С.203-207;
  • Шарапа В. Ф., Непомнящий А. А. Лашков Ф. Ф. — краевед Крыма // Материалы по истории, археологии и этнографии Таврики. Вып.3. — 1993. — С.175-181;
  • Непомнящий А. А. Очерки развития исторического краеведения Крыма в ХІХ — начале ХХ века. — Симферополь, 1998. — С.113-128;
  • Шарапа В. Ф., Непомнящий А. А. Кримський краєзнавець Ф. Ф. Лашков (1858—1917 рр.): За новими архівними документами // Осягнення історії: Зб. наук. Праць на пошану професора Миколи Павловича Ковальського з нагоди 70-річчя. — Остріг; Нью-Йорк, 1999. — С.525-533;
  • Непомнящий А. А. Лашков Федір Федорович // Українські архівісти. Бібліографічний довідник. Випуск перший (ХІХ ст.. — 1930-ті рр.). — К., 1999. — С.186-187;
  • Хмарський В. М. Провідні археографи Південної України: Федір Лашков (1858—1917) // ЗІФ. — 2000. — Вип. 14.- С.41-51;
  1. а б в Czech National Authority Database