Лаутерааргорн

вершина у Бернських Альпах
(Перенаправлено з Лаутераархорн)

Лаутерааргорн (нім. Lauteraarhorn) — це гора висотою 4 042 м.н.м. в Бернських Альпах.

Лаутерааргорн
Lauteraarhorn
Вид від Грімзельзее
Вид від Грімзельзее
Вид від Грімзельзее

46°35′00″ пн. ш. 8°07′42″ сх. д. / 46.5833888889167724301° пн. ш. 8.12841666669447882° сх. д. / 46.5833888889167724301; 8.12841666669447882Координати: 46°35′00″ пн. ш. 8°07′42″ сх. д. / 46.5833888889167724301° пн. ш. 8.12841666669447882° сх. д. / 46.5833888889167724301; 8.12841666669447882
Країна Швейцарія
Регіон Кантон Берн
Система Бернські Альпи
Тип гора
Висота 4 042 м.н.м.
Висота відносна 128 м[1]
Ізоляція 1 км
Перше сходження 08 серпня 1842р.
Маршрут Коридор по південній стіні - південно-східний гребінь (складність II)
Лаутерааргорн. Карта розташування: Швейцарія
Лаутерааргорн
Лаутерааргорн
Лаутерааргорн (Швейцарія)
Мапа
CMNS: Лаутерааргорн у Вікісховищі

Опис ред.

Лаутерааргорн розташований на південний схід від селища Гріндельвальд. Регіон оточений безлюдними льодовиковими долинами Великих Аарських льодовиків, так у підніжжя гори розташовані льодовики Лаутераар та Фінстераар, які є рукавами (притоками) льодовика Унтераар. Гора Шрекгорн, розташована поруч на північ, має майже ту саму висоту. Найвищий пік Бернських Альп — Фінстерааргорн — розташований на південь від гори.

Геологія ред.

Лаутерааргорн є частиною гірського масиву Аар (нім. Aarmassiv), геологічного кристалічного масиву, що виходить на поверхню в східних Бернських, Урнських та Лепонтинських Альпах. Масив належить до гельветичної зони та складається переважно з каменю Європейського континенту, переважно гранітів та гнейсів.

Тектонічне підняття масиву відбулося досить пізно в альпійській орогенії, протягом олігоцену, 30–40 мільйонів років тому. Нееластична деформація скель призвела до багатьох розривів і формування гідротермальних кристалів з осадів насиченої мінералами води, яка текла всередині.

Галерея ред.

Альпінізм ред.

Перше сходження на вершину було здійснене 8 серпня 1842 року П. Ж. Е. Дезором, Крістіаном Жераром, Арнольдом Ешером фон дер Лінтом з місцевими гідами Мельхіором Баннгольцером та Якобом Лойтольдом.

Сьогодні стандартний маршрут проходить по коридору південної стіни — південно-східному гребеню (складність II). Вихідний пункт — бівуак Аар (2 780 м.н.м.), до якого можна дістатися від Грімзельгоспіца (1 980 м.н.м.).

Див. також ред.

Література ред.

  • Dumler Helmut and Burkhardt Willi P. The High Mountains of the Alps. - London: Diadem, 1994.

Ресурси Інтернету ред.

Примітки ред.