Салат компасний

вид рослин
(Перенаправлено з Латук компасний)

Помилка Lua у Модуль:Autotaxobox у рядку 157: attempt to index a nil value.

Салат компасний[1], ін.назви: кокиш, латук компасний, салата компасна (Lactuca serriola) — дворічна трав'яниста сіро-зелена з молочним соком рослина родини айстрових (складноцвітих).

Салат компасний
Біологічна класифікація редагувати
Вид:
L. serriola
Біноміальна назва
Lactuca serriola
Синоніми

= Lactuca scariola

Будова ред.

Стебло пряме, борозенчасте, білувато-жовтувате, голе або внизу вкрите жорсткими щетинками, 60—120 см заввишки. Листки сидячі, зі стрілкоподібною основою, виїмчасто-перисторозсічені, з оберненими назад частками, по краю дрібноколючозубчасті, знизу по середній жилці щетинисті, спрямовані вгору. Квітки язичкові, двостатеві, блідо-жовті, в численних дрібних небагатоквіткових кошиках, що утворюють волотеподібне суцвіття. Плід — сім'янка.

Цвіте у червні — вересні.

Поширення ред.

Салат компасний росте як бур'ян на городах, у садах по всій території України.

Сировина ред.

З лікувальною метою використовують листя рослини (лат. Folia Lactucae) і затверділий молочний сік, так званий лактукарій (Lactucarium). Листя збирають перед початком розпускання кошиків. Сушити його треба по можливості швидко. Щоб одержати лактукарій, зрізають верхівку розквітлої рослини, а молочний сік, що витікає з рани, збирають ножем у чашку, де він і засихає. Цю операцію повторюють кілька разів на день, роблячи щоразу новий зріз трохи нижче від попереднього. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад ред.

Усі частини рослини містять молочний сік, до складу якого входять гіркоти, алкалоїди, смоли та інші речовини.

Практичне використання ред.

Фармакологічні властивості і використання ред.

Салат компасний виявляє седативну, спазмолітичну й сечогінну дію. Настій листя і лактукарій застосовують при нервовому безсонні, підвищеній рефлекторній збудливості, болях, бронхітах, ларингітах, коклюші, бронхіальній астмі та як допоміжний засіб при лікуванні епілепсії. Як діуретичний засіб латук рекомендують при подагрі, захворюваннях сечового міхура і при водянці.

У харчуванні ред.

Рослина здавна відома як харчова у країнах Європи та Середньої Азії. Для свіжих салатів придатні молоді листки. Їх кладуть до юшок, використовують для соусів та як шпинат. Насіння містить 35% олії, що йде в їжу. Молоді, очищені від шкірки стебла прокручують між долонями, видавлюючи гіркуватий молочний сік, і ласують ними.[2]

Рослина отруйна. Передозування небезпечне![джерело?]

Цікаві факти ред.

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Lactuca scariola // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. М. Л. Рева, Н. Н. Рева. Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976—168 с. — С.41

Джерела ред.