Латинський кубок

Лати́нський ку́бок (ісп. Copa Latina, італ. Coppa Latina, порт. Taça Latina, фр. Coupe Latine) — міжнародний футбольний клубний турнір, який розігрувався переможцями національних чемпіонатів Іспанії, Італії, Португалії та Франції в 1949–1957 роках. Припинив існування із заснуванням Кубка європейських чемпіонів (з 1992 — Ліга чемпіонів УЄФА).

Латинський кубок.

Історія і регламент

Кубок був заснований футбольними федераціями чотирьох романськомовних країн Західної Європи (звідси його назва). Латинський кубок мав заповнити вакуум, який створився у міжнародному клубному футболі після Другої світової війни, коли інші подібні змагання або припинилися (Кубок Мітропи припинився в 1940 році і був відновлений лише у 1952), або ще не почалися (Кубок європейських чемпіонів було засновано лише в 1955).

Позаяк футбольні клуби розореної післявоєнної Європи не могли дозволити собі значних транспортних витрат, матчі кубку проводилися в одній країні, по черзі в одній з країн-учасниць. Розіграші кубка влаштовувалися щороку влітку по закінченні поточного сезону національних чемпіонатів. Змагання складалися з двох півфіналів, матчу за третє місце і фінального матчу. Кожні чотири роки визначався рейтинг країн за підсумками результатів її клубів у розіграшах кубка. В турнірі брали участь переможці національних чемпіонатів країн-учасниць, але в трьох випадках, коли чемпіон відмовлявся від участі в турнірі, його місце займала команда, яка посіла в чемпіонаті нижчу позицію: в 1953 «Мілан» (3-тє місце в чемпіонаті Італії) і «Валенсія» (2-е місце чемпіонаті Іспанії), і знову «Мілан» у 1956 (2-е місце в італійському чемпіонаті).

До появи Кубку європейських чемпіонів Латинський кубок вважався найпрестижнішим клубним турніром Європи, оскільки Кубок Мітропи, який мав велику популярність перед Другою світовою війною, після війни, хоча й був відновлений, прийшов у занепад. Хоча в розіграшах Латинського кубка брали участь клуби лише чотирьох країн, це були провідні футбольні держави того часу, що підтверджується тим фактом, що з двадцяти фіналістів перших десяти розіграшів Кубка європейських чемпіонів (з 1956 по 1965) дев'ятнадцять походили з цих чотирьох країн (єдиним винятком став німецький «Айнтрахт», який поступився мадридському «Реалу» в 1960 році).

Останній раз Кубок розігрувався в 1957 році. «Реал», останній переможець Латинського кубку, виграв також перші п'ять розіграшів Кубка європейських чемпіонів, з 1956 по 1960 роки. Зі зростом популярності загальноєвропейського футбольного клубного турніру розіграші Латинського кубка припинилися.

Володарі Латинського кубка

Рік	Місце проведення	Фінал			Матч за третє місце
		Чемпіон		Віце-чемпіон	Третє місце		Четверте місце
1949	Барселона і Мадрид, Іспанія	«Барселона»	2:1	«Спортінг» (Лісабон)	«Торіно»	5:3	«Реймс»
1950	Лісабон, Португалія	«Бенфіка»	2:1*	«Бордо»	«Атлетіко» (Мадрид)	2:1	«Лаціо»
1951	Мілан і Турин, Італія	«Мілан»	5:0	«Лілль»	«Атлетіко» (Мадрид)	3:1	«Спортінг» (Лісабон)
1952	Париж, Франція	«Барселона»	1:0	«Ніцца»	«Ювентус»	3:2	«Спортінг» (Лісабон)
1953	Лісабон і Порту, Португалія	«Реймс»	3:0	«Мілан»	«Спортінг» (Лісабон)	4:1	«Валенсія»
1954	Розіграш не проводився через Чемпіонат світу у Швейцарії
1955	Париж, Франція	«Реал» (Мадрид)	2:0	«Реймс»	«Мілан»	3:1	«Белененсеш»
1956	Мілан, Італія	«Мілан»	3:1	«Атлетік» (Більбао)	«Бенфіка»	2:1	«Ніцца»
1957	Мадрид, Іспанія	«Реал» (Мадрид)	1:0	«Бенфіка»	«Мілан»	1:0	«Сент-Етьєн»

* — перший матч закінчився внічию 3:3, і був проведений повторний матч

Посилання

• Статистика розіграшів на сайті rsssf.com [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)