Відкрити головне меню
Дахові лати (позначені цифрою 2)
Дах з латами під черепицю

Ла́та (від нім. Latte — «дошка», «планка»)[1] — елемент покрівельної обрешітки, довга жердина або дошка, яку кладуть упоперек кроков[2].

Роботи з кріплення лат називаються латуванням[3], цвяхи для цих робіт традиційно звали латовцями або латниками[4][5].

Дошки чи планки, які встановлюють перпендикулярно латам, називають контрлатами.

Для криття даху соломою чи очеретом лати кріплять до кроков на відстані приблизно 40 см одна від одної (при традиційному способі лати прив'язували). При способі влаштовування стріхи «внатруску» для кращого зчеплення соломи з обрешіткою на латах кріпили тибелі — дерев'яні кілочки 25 см завдовжки, або робили лати зі сучкуватих жердин[6].

В оздобленні північноросійських рублених хат колись використовувалися так звані причолини (рос. причелины), якими прикривали на щипцях торці лат. Зазвичай їх прикрашали різьбленням, а місце, де вони сходилися, закривали короткою вертикальною дошкою — полотенцем.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  2. Лата // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Латування // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Латовець // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  5. Латник // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Михайло Матійчук. Традиційні техніки покриття дахів на Бойківщині // Вісник Львівського університету. Серія історична. — Львів, 2012. — Вип. 47. — С. 373-392.