Відкрити головне меню

Латамоксеф — антибіотик з групи цефалоспоринів ІІІ покоління для парентерального застосування.

Латамоксеф
Latamoxef.svg
Систематична назва (IUPAC)
(6R,7R)-7-{[carboxy(4-hydroxyphenyl)acetyl]amino}-7-methoxy-3-{[(1-methyl-1H-tetrazol-5-yl)thio]methyl}-8-oxo-5-oxa-1-azabicyclo[4.2.0]oct-2-ene-2-carboxylic acid
Ідентифікатори
Номер CAS 64952-97-2
Код ATC J01DD06
PubChem 47499
DrugBank DB04570
Хімічні дані
Формула C20H20N6O9S 
Мол. маса 520,474 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність 100%
Метаболізм гепатичний
Період напіврозпаду 1,6 год.
Виділення нирковий, Жовч
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

?

Лег. статус
Використання в/в, в/м

Фармакологічні властивостіРедагувати

Латамоксеф або моксалактам— антибіотик широкого спектру дії. По хімічній будові дещо відрізняється від інших цефалоспоринів заміною одного атому сірки в β-лактамному кільці на атом кисню та відноситься до підгрупи оксафемів. Препарат відноситься до бактерицидних антибіотиків, дія якого полягає в порушенні синтезу клітинної стінки бактерій.[1] До препарату добре чутливі Haemophilus influenzae, Neisseria gonorrhoeae, більшість ентеробактерій. У високих концентраціях пригнічує ріст Pseudomonas aeruginosa.[2] Латамоксеф також має активність проти Bacteroіdes fragіlіs. Препарат менш активний, чим інші цефалоспорини ІІІ покоління, до стафілококів та стрептококів.[2]

ФармакодинамікаРедагувати

Латамоксеф швидко розподіляється в організмі після парентерального застосування, біодоступність препарату 100 %. Латамоксеф створює високі концентрації у більшості тканин організму. Препарат добре зв'язується з білками плазми крові. Латамоксеф проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується латамоксеф у печінці. Виводиться препарат із організму переважно із сечею та частково із жовчю. Період напіввиведення латамоксефу складає 1,6 години, цей час може збільшуватися при нирковій недостатності.

Показання до застосуванняРедагувати

Латамоксеф показаний при бактеріальних інфекціях, які спричинюють чутливі до препарату збудники: при інфекціях органів дихання, сечових шляхів, черевної порожнини (включаючи перитоніт та гінекологічні інфекції), бактеріальному сепсисі, інфекціях центральної нервової системи (при ураженнях, які зумовлює грамнегативна флора, при пневмококовому менінгіті неефективний[3]), інфекціях шкіри та м'яких тканин, інфекціях кісток і суглобів, гонореї, а також для профілактики хірургічної інфекції при проведенні оперативних втручань з високим ризиком операційних ускладнень (операції на кишечнику, в тому числі на прямій кишці, підшлунковій залозі, холецистектомія при каменях в загальному жовчному протоці та обтураційній жовтяниці, екстирпація матки).[1]

Побічна діяРедагувати

При застосуванні латамоксефу можливі наступні побічні ефекти:

ПротипоказиРедагувати

Латамоксеф протипоказаний при підвищеній чутливості до β-лактамних антибіотиків. З обережністю застосовують при годуванні грудьми, при вагітності, нирковій недостатності, коліті, геморрагічному синдромі. Заборонено вживати латамоксеф разом із алкогольними напоями та лікарськими препаратами, що містять алкоголь.[1]

Форми випускуРедагувати

Латамоксеф випускається у вигляді порошку в флаконах для ін'єкцій по 1,0 г.[1] Застосування препарату обмежене у зв'язку із високою вартістю виробницства латамоксефу (схема промислового синтезу препарату включає в себе 16 стадій).[4]

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати