Вікіпедія

Ларс Хульден

фінський шведськомовний поет, письменник, лінгвіст і перекладач

Ларс Е́верт Ху́льден (швед. Lars Evert Huldén; *5 листопада 1926(19261105), Якобстад — 11 жовтня 2016, Гельсінкі ) — фінський шведський поет, письменник, мовознавець і перекладач.[6][7][8]

Ларс Хульден
Ім'я при народженні швед. Lars Evert Huldén
Народився 5 лютого 1926(1926-02-05)[2][3]
Якобстад, Пог'янмаа, Вазаська губернія, Фінляндія
Помер 11 жовтня 2016(2016-10-11)[1][2] (90 років)
Гельсінкі[1]
Країна  Фінляндія[4]
Місце проживання Munsalad
Діяльність мовознавець, поет, письменник, перекладач
Alma mater Гельсінський університет
Знання мов фінська, англійська і шведська[5]
Заклад Гельсінський університет
Членство Finnish Society of Sciences and Lettersd і Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Батько Evert Huldénd
Діти Mats Huldénd
Нагороди
IMDb ID 3468228

З життєпису ред.

Батько Ларса Гульдена був письменником і фермером Евертом Хульденом. Музикант і перекладач Матс Хульден є сином Ларса Хульдена. Коріння Хульденів походить із селянської роду з Остроботнії, і його рідний регіон Мунсала неодноразово фігурує як джерело натхнення в поезії Ларса Хульдена. Навіть у своєму народженні Ларс Хульден поєднав поетичну традицію (як поет другого покоління після свого дядька Якоба Хульдена) і селянську традицію (завдяки батьку).[9]

Навчався в Гельсінському університеті, а в 1957 році захистив докторську дисертацію про остроботнські діалекти Швеції.

Працював викладачем, якийсь час ректором так званого Робітничого університету.[10] Згодом обіймав посаду професора скандинавських мов в університеті в період 1964-1989 років.[11] Як дослідник він зосереджувався на діалектах шведської мови, походженні топонімів шведськомовних регіонів Фінляндії та поетах Карлу Міхаелю Бельману та Югану Людвігу Рунебергу.[12]

Входив до складу комісії з Державних літературних премій, якийсь час очолював Спілку письменників Фінляндії.[10]

Помер у Гельсінках у 2016 році.

З доробку ред.

Між 1958 і 2014 роком Ларс Хульден видав загалом 40 поетичних збірок.[7] Він також писав пісні, в т.ч. для кабаре.[13]

Хульден перекладав фінські п'єси та поезію шведською (включаючи «Калевалу» в 1999 році), а також англійські твори, зокрема твори Вільяма Шекспіра.[12]

Першим художнім твором автора стала поетична збірка Dräpa näcken (1958).

У поетичних збірках («Горобина», «Вірші про вітчизну», «Вірші пастуха») передає думки і настрої сучасників, своє ставлення, використовуючи легку іронію.[10]. Проза автора так само є чутливою, викликає співчуття, ностальгію.

Типовим для творів Хульдена є те, що головна тема розглядається з двох різних точок зору, і в цьому випадку дві протилежні або суперечливі точки зору на предмет розміщуються поруч. Це також означає визнання різноманітності світу та усвідомлення складності речей.

Хульден часто використовує прислів'я та селянську мудрість, якими він може закінчити або обірвати вірш, пересипати мову персонажів прозових творів. Авторові притаманний і своєрідний гумор, так включений у поетичну збірку På Pindi Klint ювілейного для Гельсінського університету 1990 року вірш Dekanernas psalm прославляє деканів пародійними біблійними віршами.[9]

Бібліографія ред.

  • Dräpa näcken 1958
  • Om samordning hos Bellman 1961
  • Speletuss 1961
  • Ordstudier i Fredmans epistlar 1963
  • Spöfågel 1964
  • Enrönnen 1966
  • Dikter i fosterländska ämnen 1967
  • Sju nya och ganska lustiga visor 1968
  • Herr Varg! 1969
  • Herdedikter 1973
  • Läsning för vandrare 1974
  • Två Raseborgsspel 1974
  • Långdansen 1976
  • Island i december och andra resedikter 1976
  • Röster om krig och fred 1976
  • Heim-Hem 1977
  • J.L. Runeberg och hans vänner 1978
  • Fredmans handskrifter 1979
  • Hus. Berättelser 1979
  • Dikter vid särskilda tillfällen 1979
  • Visbok 1979
  • Dikterna till jubileet 1981
  • Jag blir gammal, kära du 1981
  • Mellan jul och Ragnarök 1984
  • Visor på två sorters svenska 1987
  • Judas Iskariot Samfundet årsbok 1987, 1987
  • På Pindi klint 1990
  • Berättelser ur mitt förflutna liv 1990
  • Anders 1990
  • Psalmer för trolösa kristna 1991
  • Berättelser om mig och andra 1992
  • Dikter om Bellman 1992
  • När flaggorna flög 1992
  • Carl Michael Bellman 1994
  • Berättelser i urval 1979-1996, 1996
  • Vers och prosa under ganska många år 1997
  • Vegas färd 1997
  • Vers och prosa under ganska många år 1997
  • Sånger, allvarsamma I 2000
  • Sånger, allvarsamma II 2000
  • Finlandssvenska bebyggelsenamn 2001
  • En folkets man 2001
  • Sånger från scen och kabaré 2002
  • Återkommen från Atlanta 2005
  • Den problematiske Runeberg 2005
  • Utförlig beskrivning av bärplockares väg 2006
  • Himmelshögt och vattentätt 2007
  • Känt och okänt folk och fä 2008
  • Tre spel om kärlek 2009
  • Dikt och dans 2010
  • Kajaneborg 1636 – Författarmonologer 2010
  • Inga stjärnor i natt, sir 2012
  • Diakonissans kassa: Sonetter tillägnade sammanslutningen Doppingarna i Borgå 1989–2013 2013
  • Kroppen sig framåt lutar 2014

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в http://online.vasabladet.fi/Artikel/Visa/118369
  2. ↑ а б в Discogs — 2000.
  3. ↑ Lars Huldén — SLS.
  4. ↑ LIBRIS — 2016.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ Kuka kukin on 2007. Otava 2006.
  7. ↑ а б Krohn, Laura (12.10.2016). Lars Huldén on kuollut. Pohjalainen. Процитовано 12.10.2016.
  8. ↑ Lindqvist, Marit. Lars Huldén är död (швед.). Yle. Процитовано 12.10.2016.
  9. ↑ а б Otavan suuri ensyklopedia. Täydennysosa 2. Helsinki: Otava. 1991. с. 10512, art. Huldén, Lars. ISBN 951-1-05125-3.
  10. ↑ а б в Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 581-582 (рос.)
  11. ↑ Ellonen, Leena (toim.) (2008). Suomen professorit 1640–2007. Helsinki: Professoriliitto. с. 197. ISBN 978-952-99281-1-8.
  12. ↑ а б Translating the Kalevala (англ.) (2). Архів оригіналу за 6 березня 2008. Процитовано 14 грудня 2022.
  13. ↑ Huldén, Lars (швед.). Schildts. Архів оригіналу за 18.12.2013. Процитовано 24.9.2011.

Джерела, посилання та література ред.

  • Assmuth, Lari – Harling-Kranck, Gunilla – Lillqvist, Jonas (toim.) (2007). Lars Huldén: Bibliografi 1949–2007. Helsingfors: Svenska litteratursällskapet i Finland. ISBN 978-951-583-150-7. ISSN 0039-6842.
  • Bruun, Patrick ym. (toim.) (1986). Lars Huldén: Festskrift 5.2.1986. Helsingfors: Svenska litteratursällskapet i Finland. ISBN 951-9018-17-4. ISSN 0039-6842.
  • Saari, Mirja – Londen, Anne-Marie – Nilsson, Kim (toim.) (1986). Xenia Huldeniana: En vänskrift tillägnad Lars Huldén på hans 60-årsdag 5.2.1986. Helsingfors universitet. ISBN 951-45-3862-5. ISSN 0358-0180.
  • Sorvali, Irma (1986). Sju studier tillägnade Lars Huldén på hans 60-årsdag 5.2.1986. Uleåborg: Uleåborgs universitet. ISBN 951-42-2127-3. ISSN 0783-3474.
  • Wik, Inga-Britt (toim.) (2002). Strövtåg i ordskogen: Lars Huldén om liv och verk. Helsingfors: Svenska litteratursällskapet i Finland. ISBN 951-583-072-9. ISSN 0039-6842.
  • Muotokuvassa: Lars Huldén. Yle Areena. Yleisradio. Архів оригіналу за 19.2.2013. Процитовано 13.2.2013.
  • Kukkonen, Pirjo: / Huldén, Lars (1926–2016). Kansallisbiografia-verkkojulkaisu (maksullinen). 13.10.2004. Helsinki: Suomalaisen Kirjallisuuden Seura.
  • Lars Huldénin muistokirjoitus Helsingin Sanomissa. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  • Об авторах // Совремеменная финская новелла. — М.: Художественная литература, 1985. — 591 с. — С. 581-582 (рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ларс_Хульден&oldid=38508288