Ларрі Мелвін Еванс (22 березня 1932 — 15 листопада 2010) — американський шаховий гросмейстер, шаховий літератор і журналіст. Він п'ять разів вигравав чемпіонат США з шахів і чотири рази — відкритий чемпіонат США з шахів. Вів спільну шахову колонку і написав сам, або в співавторстві, понад 20 шахових книг.

Ларрі Еванс
англ. Larry Melvyn Evans
Народився 22 березня 1932(1932-03-22)[2][3]
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[2]
Помер 15 листопада 2010(2010-11-15)[1][2][3] (78 років)
Рино, Невада, США
Країна  США
Діяльність шахіст, журналіст, письменник-документаліст
Знання мов англійська[4]

Шахова кар'єра ред.

Ранні роки ред.

Еванс народився в Мангеттені 22 березня 1932 року. У 14 років поділив 4-5-е місця на чемпіонаті Marshall Chess Club. Наступного року впевнено виграв його, ставши наймолодшим чемпіоном цього клубу до тоді. Також він поділив 2-е місце на чемпіонаті США серед юніорів, про що було написано у вересневому номері журналу Chess Review 1947 року. В 16 років узяв участь у чемпіонаті США 1948, поділивши там 8-е місце[5]. Поділив 1-е місце з Артуром Бісґаєром на чемпіонаті США серед юніорів 1949 року. До 18 років Еванс виграв чемпіонат Штату Нью-Йорк, а також індивідуальну золоту медаль на шаховій олімпіаді 1950 у Дубровнику. На ній він набрав 90 відсотків очок (8 перемог і 2 нічиї) на 6-й шахівниці і поділив 1-е місце з югославом Браславом Рабаром в абсолютному заліку[6].

Чемпіон США ред.

 
Ларрі Еванс (1964)

1951 року Еванс уперше виграв чемпіонат США, випередивши Самуеля Решевського, який поділивr 3–4-е місця на чемпіонаті світу 1948[7]. Наступного року вдруге став чемпіоном, здолавши в титульному поєдинку Германа Стейнера[8]. Він вигравав національний чемпіонат ще тричі: в 1961–62, 1967–68[9] і 1980 (поділив першість із Волтером Брауном і Ларрі Крістіансеном[10][11][12].

Гросмейстер ред.

1952 року ФІДЕ присудила Евансу звання міжнародного майстра, а в 1957 році гросмейстера. 1956 року державний департамент США призначив його «шаховим послом».

Еванс грав добре на багатьох змаганнях у США в 1960-70-х роках, але нечасто брав участь у міжнародних змаганнях за кордоном і менш успішно. Вигравав відкритий чемпіонат США в 1951, 1952, 1954 (поділив першість з Артуро Помаром, але виграв звання на тай-брейку), 1971 (поділив першу сходинку з Волтером Брауном). Крім того виграв перший турнір Lone Pine International 1971 року[13].

Успіхи на олімпіадах ред.

Представляв США на восьми олімпіадах впродовж 26 років. Виграв індивідуальну золоту медаль 1950, срібну — 1958 і бронзову — 1976. Крім цього допоміг команді загалом здобути золоті нагороди 1976 і срібло 1966[14][15][16].

Найкращі міжнародні результати ред.

Серед його найкращих результатів за кордоном дві перемоги на відкритому чемпіонаті Канади: 1956 року в Монреалі та 1966-го в Кінгстоні. 1975 року поділив 1-2-е місця в Портімау на турнірі Portugal International[17], 1967-го 2-3-є з чемпіоном світу Тиграном Петросяном, позаду Яна Гейна Доннера у Венеції[18]. Однак його перша і остання спроба в циклі чемпіонату світу закінчилась 14-м місцем (10/23) на міжзональному турнірі 1964 в Амстердамі[19].

Робота З Боббі Фішером ред.

Еванс ніколи більше не брав участь в чемпіонському циклі і зосередився на допомозі своєму співвітчизникові Боббі Фішеру під час його підготовки до матчу за світову шахову корону. Він був секундантом Фішера в кандидатських матчах, завдяки яким той здобув право зіграти у матчі 1972 року проти Бориса Спаського, але не був секундантом у самому матчі після суперечки з Фішером.


Смерть ред.

15 листопада 2010 року Еванс помер в місті Рено, штат Невада, від ускладнень після операції жовчного міхура.[20][21][22]

Вибрані книги ред.

Вибрані ігри ред.

abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Position after 25.f3

Шаблон:Algebraic notation Ця гра проти майбутнього гросмейстера Деніела Янофскі, була першою перемогою Еванса проти зазначеного гравця:

Даніель Янофскі–Ларрі Еванс, U.S. Open 1947;[23] Alekhine Defence (ECO B05)
1.e4 Nf6 2.e5 Nd5 3.d4 d6 4.Nf3 Bg4 5.h3 Bxf3 6.Qxf3 dxe5 7.dxe5 e6 8.a3 Nc6 9.Bb5 Qd7 10.c4 Nde7 11.0-0 Qd4 12.Bg5 a6 13.Bxe7 axb5 14.Bxf8 Rxf8 15.cxb5 Nxe5 16.Qe2 0-0-0 17.Nc3 Ng6 18.Rad1 Qe5 19.Qc2 Rxd1 20.Rxd1 Rd8 21.Rc1 Nf4 22.Kh1 Qh5 24.Kh2 Rd3 25.f3 (see diagram) 25…Rxf3! 26.Rd1 Nxh3! 27.gxf3 Nf2+ 28.Kg3 Qh3+ 29.Kf4 Qh2+ 30.Ke3 0–1

У своїй книзі «Modern Chess Brilliances» Еванс перерахував чотири з його власних перемог:

Примітки ред.

  1. а б http://main.uschess.org/content/view/10820/608
  2. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #140956859 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. а б в SNAC — 2010.
  4. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  5. William Lombardy and David Daniels, U.S. Championship Chess, David McKay, 1975, pp. 33–36. ISBN 0-679-13042-X.
  6. Árpád Főldeák, Chess Olympiads 1927—1968, Dover Publications, 1979, pp. 181, 183. ISBN 0-486-23733-8.
  7. William Lombardy and David Daniels, U.S. Championship Chess, David McKay, 1975, pp. 37–39. ISBN 0-679-13042-X.
  8. William Lombardy and David Daniels, U.S. Championship Chess, David McKay, 1975, p. 40. ISBN 0-679-13042-X.
  9. Strawberry Open. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 21 серпня 2015. 
  10. William Lombardy and David Daniels, U.S. Championship Chess, David McKay, 1975, pp. 54–56, 69–71. ISBN 0-679-13042-X.
  11. Chess Informant, Volume 30, Šahovski Informator, 1981, p. 290.
  12. Larry Christiansen, 1980 U.S. Championship, Chess Enterprises, Inc., 1980, pp. 6, 108. ISBN 0-931462-09-6.
  13. John Grefe and Dennis Waterman, The Best of Lone Pine: The Louis D. Statham Chess Tournaments 1971—1980, R.H.M. Press, 1981, pp. 38, 42. ISBN 0-89058-049-9 ISBN 4-87187-816-3.
  14. Árpád Főldeák, Chess Olympiads 1927—1968, Dover Publications, 1979, pp. 181–83, 198—202, 264–69, 311–15, 358–64, 383–89. ISBN 0-486-23733-8.
  15. R.D. Keene and D.N.L. Levy, Siegen Chess Olympiad, CHESS Ltd., 1970, p. 214.
  16. R.D. Keene and D.N.L. Levy, Haifa Chess Olympiad 1976, The Chess Player, 1977, pp. 63–78. ISBN 0-906042-02-X, ISBN 978-0-906042-02-1
  17. Chess Informant, Šahovski Informator, Volume 20, 1976, p. 263.
  18. Chess Informant, Šahovski Informator, Volume 4, 1968, p. 282.
  19. B.M. Kazic, International Championship Chess: A Complete Record of FIDE Events, 1974, pp. 167–68. ISBN 0-273-07078-9.
  20. USCF: Eulogy. Архів оригіналу за 3 серпня 2015. Процитовано 21 серпня 2015. 
  21. Chessbase: Eulogy. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 21 серпня 2015. 
  22. McLain, Dylan Loeb (17 листопада 2010). Larry Evans, Chess Champ, Dies at 78. The New York Times. Архів оригіналу за 10 квітня 2017. Процитовано 21 серпня 2015. 
  23. Yanofsky vs. Evans, 1947 [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Chessgames.com

Посилання ред.

  • Партії [1] в базі Chessgames
Попередник:
Herman Steiner
United States Chess Champion
1951–54
Наступник:
Arthur Bisguier


Попередник:
Bobby Fischer
United States Chess Champion
1961
Наступник:
Bobby Fischer


Попередник:
Bobby Fischer
United States Chess Champion
1968
Наступник:
Samuel Reshevsky


Попередник:
Lubomir Kavalek
United States Chess Champion
1980 (with Walter Browne and Larry Christiansen)
Наступник:
Walter Browne and Yasser Seirawan