Відкрити головне меню

Ларрі Мелвін Еванс (22 березня 1932 — 15 листопада 2010) — американський шаховий гросмейстер, шаховий літератор і журналіст. Він п'ять разів вигравав чемпіонат США з шахів і чотири рази — відкритий чемпіонат США з шахів. Вів спільну шахову колонку і написав сам, або в співавторстві, понад 20 шахових книг.

Ларрі Еванс
англ. Larry Melvyn Evans
Larry Evans (1964).jpg
Народився 22 березня 1932(1932-03-22)[1][2]
Нью-Йорк, штат Нью-Йорк, США[1]
Помер 15 листопада 2010(2010-11-15)[3][1][2] (78 років)
Рино, Невада, США
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність шахіст, журналіст, нехудожній письменник

Зміст

Шахова кар'єраРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Еванс народився в Мангеттені 22 березня 1932 року. У 14 років поділив 4-5-е місця на чемпіонаті Marshall Chess Club. Наступного року впевнено виграв його, ставши наймолодшим чемпіоном цього клубу до тоді. Також він поділив 2-е місце на чемпіонаті США серед юніорів, про що було написано у вересневому номері журналу Chess Review 1947 року. В 16 років узяв участь у чемпіонаті США 1948, поділивши там 8-е місце[4]. Поділив 1-е місце з Артуром Бісґаєром на чемпіонаті США серед юніорів 1949 року. До 18 років Еванс виграв чемпіонат Штату Нью-Йорк, а також індивідуальну золоту медаль на шаховій олімпіаді 1950 у Дубровнику. На ній він набрав 90 відсотків очок (8 перемог і 2 нічиї) на 6-й шахівниці і поділив 1-е місце з югославом Браславом Рабаром в абсолютному заліку[5].

Чемпіон СШАРедагувати

 
Ларрі Еванс (1964)

1951 року Еванс уперше виграв чемпіонат США, випередивши Самуеля Решевського, який поділивr 3–4-е місця на чемпіонаті світу 1948[6]. Наступного року вдруге став чемпіоном, здолавши в титульному поєдинку Германа Стейнера[7]. Він вигравав національний чемпіонат ще тричі: в 1961–62, 1967–68[8] і 1980 (поділив першість із Волтером Брауном і Ларрі Крістіансеном[9][10][11].

ГросмейстерРедагувати

1952 року ФІДЕ присудила Евансу звання міжнародного майстра, а в 1957 році гросмейстера. 1956 року державний департамент США призначив його «шаховим послом».

Еванс грав добре на багатьох змаганнях у США в 1960-70-х роках, але нечасто брав участь у міжнародних змаганнях за кордоном і менш успішно. Вигравав відкритий чемпіонат США в 1951, 1952, 1954 (поділив першість з Артуро Помаром, але виграв звання на тай-брейку), 1971 (поділив першу сходинку з Волтером Брауном). Крім того виграв перший турнір Lone Pine International 1971 року[12].

Успіхи на олімпіадахРедагувати

Представляв США на восьми олімпіадах впродовж 26 років. Виграв індивідуальну золоту медаль 1950, срібну — 1958 і бронзову — 1976. Крім цього допоміг команді загалом здобути золоті нагороди 1976 і срібло 1966[13][14][15].

Найкращі міжнародні результатиРедагувати

Серед його найкращих результатів за кордоном дві перемоги на відкритому чемпіонаті Канади: 1956 року в Монреалі та 1966-го в Кінгстоні. 1975 року поділив 1-2-е місця в Портімау на турнірі Portugal International[16], 1967-го 2-3-є з чемпіоном світу Тиграном Петросяном, позаду Яна Гейна Доннера у Венеції[17]. Однак його перша і остання спроба в циклі чемпіонату світу закінчилась 14-м місцем (10/23) на міжзональному турнірі 1964 в Амстердамі[18].

Робота З Боббі ФішеромРедагувати

Еванс ніколи більше не брав участь в чемпіонському циклі і зосередився на допомозі своєму співвітчизникові Боббі Фішеру під час його підготовки до матчу за світову шахову корону. Він був секундантом Фішера в кандидатських матчах, завдяки яким той здобув право зіграти у матчі 1972 року проти Бориса Спаського, але не був секундантом у самому матчі після суперечки з Фішером.


DeathРедагувати

15 листопада 2010 року Еванс помер в місті Рено, штат Невада, від ускладнень після операції жовчного міхура.[19][20][21]

Вибрані книгиРедагувати

Вибрані ігриРедагувати

abcdefgh
88
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
Position after 25.f3

Шаблон:Algebraic notation Ця гра проти майбутнього гросмейстера Деніела Янофскі, була першою перемогою Еванса проти зазначеного гравця:

Даніель Янофскі–Ларрі Еванс, U.S. Open 1947;[22] Alekhine Defence (ECO B05)
1.e4 Nf6 2.e5 Nd5 3.d4 d6 4.Nf3 Bg4 5.h3 Bxf3 6.Qxf3 dxe5 7.dxe5 e6 8.a3 Nc6 9.Bb5 Qd7 10.c4 Nde7 11.0-0 Qd4 12.Bg5 a6 13.Bxe7 axb5 14.Bxf8 Rxf8 15.cxb5 Nxe5 16.Qe2 0-0-0 17.Nc3 Ng6 18.Rad1 Qe5 19.Qc2 Rxd1 20.Rxd1 Rd8 21.Rc1 Nf4 22.Kh1 Qh5 24.Kh2 Rd3 25.f3 (see diagram) 25…Rxf3! 26.Rd1 Nxh3! 27.gxf3 Nf2+ 28.Kg3 Qh3+ 29.Kf4 Qh2+ 30.Ke3 0–1

У своїй книзі «Modern Chess Brilliances» Еванс перерахував чотири з його власних перемог:

ReferencesРедагувати

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #140956859 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. http://main.uschess.org/content/view/10820/608
  4. William Lombardy and David Daniels, U.S. Championship Chess, David McKay, 1975, pp. 33–36. ISBN 0-679-13042-X.
  5. Árpád Főldeák, Chess Olympiads 1927—1968, Dover Publications, 1979, pp. 181, 183. ISBN 0-486-23733-8.
  6. William Lombardy and David Daniels, U.S. Championship Chess, David McKay, 1975, pp. 37–39. ISBN 0-679-13042-X.
  7. William Lombardy and David Daniels, U.S. Championship Chess, David McKay, 1975, p. 40. ISBN 0-679-13042-X.
  8. Strawberry Open
  9. William Lombardy and David Daniels, U.S. Championship Chess, David McKay, 1975, pp. 54–56, 69–71. ISBN 0-679-13042-X.
  10. Chess Informant, Volume 30, Šahovski Informator, 1981, p. 290.
  11. Larry Christiansen, 1980 U.S. Championship, Chess Enterprises, Inc., 1980, pp. 6, 108. ISBN 0-931462-09-6.
  12. John Grefe and Dennis Waterman, The Best of Lone Pine: The Louis D. Statham Chess Tournaments 1971—1980, R.H.M. Press, 1981, pp. 38, 42. ISBN 0-89058-049-9 ISBN 4-87187-816-3.
  13. Árpád Főldeák, Chess Olympiads 1927—1968, Dover Publications, 1979, pp. 181–83, 198—202, 264–69, 311–15, 358–64, 383–89. ISBN 0-486-23733-8.
  14. R.D. Keene and D.N.L. Levy, Siegen Chess Olympiad, CHESS Ltd., 1970, p. 214.
  15. R.D. Keene and D.N.L. Levy, Haifa Chess Olympiad 1976, The Chess Player, 1977, pp. 63–78. ISBN 0-906042-02-X, ISBN 978-0-906042-02-1
  16. Chess Informant, Šahovski Informator, Volume 20, 1976, p. 263.
  17. Chess Informant, Šahovski Informator, Volume 4, 1968, p. 282.
  18. B.M. Kazic, International Championship Chess: A Complete Record of FIDE Events, 1974, pp. 167–68. ISBN 0-273-07078-9.
  19. USCF: Eulogy
  20. Chessbase: Eulogy
  21. McLain, Dylan Loeb (November 17, 2010). Larry Evans, Chess Champ, Dies at 78. The New York Times. 
  22. Yanofsky vs. Evans, 1947 Chessgames.com

External linksРедагувати

  • Партії [1] в базі Chessgames


Попередник:
Herman Steiner
United States Chess Champion
1951–54
Наступник:
Arthur Bisguier
Попередник:
Bobby Fischer
United States Chess Champion
1961
Наступник:
Bobby Fischer
Попередник:
Bobby Fischer
United States Chess Champion
1968
Наступник:
Samuel Reshevsky
Попередник:
Lubomir Kavalek
United States Chess Champion
1980 (with Walter Browne and Larry Christiansen)
Наступник:
Walter Browne and Yasser Seirawan