Відкрити головне меню

Ланівці (село)

село в Україні, в Борщівському районі Тернопільської області.

Ла́нівці — село Борщівського району Тернопільської області. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. Центр сільради, якій підпорядковані села Козаччина й Тулин.

село Ланівці
120x120px
Герб
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Борщівський
Рада/громада Лановецька сільська рада
Код КОАТУУ 6120884501
Основні дані
Населення 1 169
Територія 6.823 км²
Густота населення 171.33 осіб/км²
Поштовий індекс 48716
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д. / 48.84139; 25.99194Координати: 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д. / 48.84139; 25.99194
Середня висота
над рівнем моря
210 м
Водойми Нічлава
Відстань до
районного центру
6 км
Найближча залізнична станція Тересин
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 48716, с. Ланівці
Сільський голова Ляховець Марія Василівна[1]
Карта
Ланівці. Карта розташування: Україна
Ланівці
Ланівці
Ланівці. Карта розташування: Тернопільська область
Ланівці
Ланівці

Ланівці у Вікісховищі?

Населення — 1169 осіб (2001).

Зміст

ГеографіяРедагувати

Село розташоване на відстані 371 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя, 5 км від районного центру міста Борщів і за 2 км — від залізничної станції Тересін..

ІсторіяРедагувати

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.

Перша письмова згадка про село датується 1447 роком. В Центральному державному архіві м. Львова збереглася єдина в історії нашого району оригінальна грамота на пергаменті, де село Ланівці значиться як Лоянівці Скальського повіту.

Великим лихом для села були набіги монголо-татар: у 1449 році спалили 10 з 20 будинків, багатьох селян забрали в полон. Життя продовжувалось — в 1570 році було 22 осілих селян і 132 кріпаків.

В 2 половині 17 ст. Лоянівці розрослися, стали після Скали найбільшим населеним пунктом. Тому в 1579 р. польський король Стефан Баторій видав привілей, за яким Лоянівцям надавалось Магдебурзьке право.

Визвольна війна 1648–1654 рр сколихнула народні маси. Селяни масово вступали в повстанські загони, допомагали козакам Хмельницького. В цей час в селі будується церква, згодом село дістане назву Козаччина. В 1665–1669 рр. на горі будується замок-фортеця. Будує пан Злочевський. Але під час польсько-турецької війни 1672–1678 рр. фортецю стерли з лиця землі яничари.

З середини 18 ст. будується Василіянський монастир (чину Василія Великого). Знаходиться він на краю дороги на ниві «Монастир». Намісником монастиря був о. Корнелій. Монастир існував до 1783 р. В 1785 році замість старої дерев'яної будується нова, кам'яна церква Святого Михаїла. ЇЇ будівництво закінчено 1802-го, на чолі за священиком о. Лукашевичом. На честь скасування панщини поставлено хрест на вулиці Ринок.

В 1859 р. на клопотання громади і священика о. Напоздевича була відкрита однокласна початкова школа. У 1898 році завдяки клопотанням о. Уланицького (1847–1948) в селі з'явилася захоронка сестер-служебниць Непорочної Діви Марії. Її фундаторкою виступила Тереза Сапіга. Вона подарувала площу з просторим будинком і великою земельною ділянкою на вулиці Ринок.

У середині 19 ст. громада Ланівців мала свою символіку: печатку з зображенням Ока Провидіння (імовірно, алегорії місцевого монастиря). Відомий відбиток цієї печатки, датований 1866 р. (ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Опис 4. – Спр. 4441. – Арк. 29). Водночас відомий львівський краєзнавець А.Шнайдер у 1870-х рр. пропонував розробити для Ланівців герб на основі родового герба власників місцевої домінії графів Ржевуських – "Крживда" (ЛНБ ім. В.Стефаника. – Ф. 144. – Опис 7. – Спр. 1. – Арк. 17), однак його проект не дістав офіційного затвердження.

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.

НаселенняРедагувати

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[2]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 1168 99,91
російська 1 0,09

Пам'яткиРедагувати

Є церква святого Михаїла (1785, мурована).

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Соціальна сфераРедагувати

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

ЕтнографіяРедагувати

У Ланівцях здавна розвинені різьбярство та вишивання.

Відомі людиРедагувати

НародилисяРедагувати

  • громадський діяч А. Бурлака,
  • різьбярі О. Гавриш-Сікорська, С. Наконечний, П. Сікорський,
  • освітній діяч, меценат Т. Гошко,
  • автор спогадів із життя першопоселенців Канади Ілько Копран,
  • військовик І. Сирота.

ПрацювалиРедагувати

Пастирював поет, філолог, етнограф о. І. Вагилевич.

Працювала Герой соц. праці М. Стрільчук, археол. дослідження проводив О. Кандиба-Ольжич.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати