Вікіпедія

Ланівці (село)

село у Борщівській міській громаді, Чортківського району Тернопільської області, Україна
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Ланівці.

Ла́нівці — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Борщівська міська громада. Розташоване на річці Нічлава, на півночі району. Адміністративний центр колишньої сільради, якій були підпорядковані села Козаччина й Тулин.

село Ланівці
Церква Святого Михаїла
Церква Святого Михаїла
Церква Святого Михаїла
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Борщівська міська громада
Основні дані
Населення 1 169
Територія 6.823 км²
Густота населення 171.33 осіб/км²
Поштовий індекс 48716
Телефонний код +380 3541
Географічні дані
Географічні координати 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д. / 48.84139; 25.99194Координати: 48°50′29″ пн. ш. 25°59′31″ сх. д. / 48.84139° пн. ш. 25.99194° сх. д. / 48.84139; 25.99194
Середня висота
над рівнем моря 		210 м
Водойми Нічлава
Відстань до
районного центру 		6 км
Найближча залізнична станція Тересин
Відстань до
залізничної станції 		3 км
Місцева влада
Адреса ради 48702, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Борщів, вул. Грушевського, 2
Карта
Ланівці. Карта розташування: Україна
Ланівці
Ланівці
Ланівці. Карта розташування: Тернопільська область
Ланівці
Ланівці
Мапа
Мапа

CMNS: Ланівці у Вікісховищі

Населення — 1169 осіб (2001).

Географія ред.

Село розташоване в південно-західній частині України, на відстані 371 км від Києва, 84 км — від обласного центру міста Тернополя, 5 км від міста Борщів і за 2 км — від залізничної станції Тересин. Через село проходить автошлях територіального значення Т 2002.

Історія ред.

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської, черняхівської і давньоруської культур.

Перша письмова згадка про село датується 24 січня 1447 року. В Центральному державному архіві м. Львова збереглася єдина в історії нашого району оригінальна грамота на пергаменті, де село Ланівці значиться як Лоянівці Скальського повіту.[1]

Великим лихом для села були набіги монголо-татар: у 1449 році спалили 10 з 20 будинків, багатьох селян забрали в полон. Життя продовжувалось — в 1570 році було 22 осілих селян і 132 кріпаків.

В 2 половині 17 ст. Лоянівці розрослися, стали після Скали найбільшим населеним пунктом. Тому в 1579 р. польський король Стефан Баторій видав привілей, за яким Лоянівцям надавалось Магдебурзьке право.

Визвольна війна 1648–1654 рр сколихнула народні маси. Селяни масово вступали в повстанські загони, допомагали козакам Хмельницького. В цей час в селі будується церква, згодом село дістане назву Козаччина. В 1665–1669 рр. на горі будується замок-фортеця. Будує пан Злочевський. Але під час польсько-турецької війни 1672–1678 рр. фортецю стерли з лиця землі яничари.

З середини 18 ст. будується Василіянський монастир (чину Василія Великого). Знаходиться він на краю дороги на ниві «Монастир». Намісником монастиря був о. Корнелій. Монастир існував до 1783 р. В 1785 році замість старої дерев'яної будується нова, кам'яна церква Святого Михаїла. ЇЇ будівництво закінчено 1802-го, на чолі за священиком о. Лукашевичом. На честь скасування панщини поставлено хрест на вулиці Ринок.

В 1859 р. на клопотання громади і священика о. Напоздевича була відкрита однокласна початкова школа. У 1898 році завдяки клопотанням о. Уланицького (1847–1948) в селі з'явилася захоронка сестер-служебниць Непорочної Діви Марії. Її фундаторкою виступила Тереза Сапіга. Вона подарувала площу з просторим будинком і великою земельною ділянкою на вулиці Ринок.

У середині 19 ст. громада Ланівців мала свою символіку: печатку з зображенням Ока Провидіння (імовірно, алегорії місцевого монастиря). Відомий відбиток цієї печатки, датований 1866 р.[2]. Водночас відомий львівський краєзнавець А.Шнайдер у 1870-х рр. пропонував розробити для Ланівців герб на основі родового герба власників місцевої домінії графів Ржевуських – "Крживда"[3], однак його проект не дістав офіційного затвердження.

Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.

У 1928—1929 роках тут вивчав пам’ятки трипільської культури та здійснив пробні розкопки Олег Ольжич[4].

У 1940-1941, 1944-1959 роках село належало до Скала-Подільського району Тернопільської області[5][6]. З ліквідацією району 1959 року увійшло до складу Борщівського району[7].

До 19 липня 2020 р. належало до Борщівського району[8].

З 20 листопада 2020 р. належить до Борщівської міської громади[9].

Населення ред.

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[10]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 1168 99,91
російська 1 0,09

Релігія ред.

Пам'ятники ред.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1968), встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Соціальна сфера ред.

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.

Етнографія ред.

У Ланівцях здавна розвинені різьбярство та вишивання.

Відомі люди ред.

Народилися ред.

  • громадський діяч А. Бурлака,
  • різьбярі О. Гавриш-Сікорська, С. Наконечний, П. Сікорський,
  • освітній діяч, меценат Т. Гошко,
  • автор спогадів із життя першопоселенців Канади Ілько Копран,
  • військовик І. Сирота.

Працювали ред.

Пастирював поет, філолог, етнограф о. І. Вагилевич.

Працювала Герой соц. праці М. Стрільчук, археол. дослідження проводив О. Кандиба-Ольжич.

Галерея ред.

  •  
    Церква Святого Михаїла ( УГКЦ )
  •  
    Церква Святого Михаїла ( ПЦУ )
  •  
    Будинок культури
  •  
    Школа
  •  
    Статуя Божої Матері
  •  
    Символічна могила в честь захисників України
  •  
    Річка Нічлава і урочище Замчисько
  •  
    Урочище Замчисько
  •  
    Краєвид з урочища Замчисько
  •  
    Сільський стадіон

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Підтвердна грамота судді Подільської землі Миколи з Гуменця та підсудка Івана з Борисківців про внесення дружиною скальського старости Стиборія з Комірників Анною з Ходорівставу 250 польських гривен приданого, забезпеченого на маєтках королівського села Лоянівців Скальського повіту Подільської землі. Архів оригіналу за 27 липня 2021. Процитовано 24 липня 2021.
  2. ↑ ЦДІА України у м. Львові. – Ф. 146. – Опис 4. – Спр. 4441. – Арк. 29
  3. ↑ ЛНБ ім. В.Стефаника. – Ф. 144. – Опис 7. – Спр. 1. – Арк. 17
  4. ↑ КАНДИБА-ОЛЬЖИЧ Олег Олександрович. Тернопільщина (укр.). 20 вересня 2020. Процитовано 24 лютого 2024.
  5. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 17 січня 1940 «Про утворення районів в складі Волинської, Дрогобичської, Львівської, Ровенської, Станіславської і Тарнопольської областей УРСР»
  6. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 578–579.
  7. ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР № 55/11 від 21 січня 1959 «Про ліквідацію Коропецького і Скала-Подільського районів Тернопільської області»
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  9. ↑ Перша сесія Борщівської міської ради VIII скликання [Архівовано 12 січня 2021 у Wayback Machine.] // Борщівська міська рада, 25 листопада 2020 р.
  10. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 9 травня 2021.

Джерела ред.

У Вікісловнику є сторінка Ланівці.


  Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ланівці_(село)&oldid=41833231