Ламберт Кра́е (нім. Lambert Krahe; 15 березня 1712, Дюссельдорф — 2 листопада 1790, там само) — німецький художник і колекціонер творів мистецтва.

Ламберт Крае
Wilhelm Lambert Krahe
Народження 15 березня 1712(1712-03-15)
Дюссельдорф, Німеччина
Смерть 2 листопада 1790(1790-11-02) (78 років)
  Дюссельдорф, Німеччина
Країна Німеччина
Діяльність архітектор, художник, викладач університету
Працівник Дюссельдорфська академія мистецтв
Роботи в колекції Баварські державні колекції картинd

CMNS: Ламберт Крае у Вікісховищі

Біографія ред.

Ламберт Крае народився 15 березня 1712 року в Дюссельдорфі в родині курфюрстського чиновника. Про його ранню освіту нічого не відомо. Його покровителем був Фердинанд фон Плеттенберґ (Ferdinand von Plettenberg) — державний діяч, який в 1736 році був призначений на посаду Імператорського посланця папського двору. У наступному році Плеттенберг раптово помер, і Крае знайшов підтримку в Римі, у німецьких єзуїтів. Його новими покровителями стали Алессандро Альбані та Йоганн Вінкельман. В цей час Ламберт працював у студіях італійського художника Marco Benefial і французького Pierre Subleyras; тоді ж він почав збирати свою художню колекцію.

1749 року, за рекомендацією державного секретаря Ватикану Сільвіо Валенти Гонзаги, на кошти курфюрста Баварії Карла IV Теодора, Ламберт Крае розписував вівтар для Церкви єзуїтів у Мангаймі. 1756 року він став завідувачем Художньої галереї Дюссельдорфа. Пізніше курфюрст призначив його керувати створенням нових галерей в Мангаймі та Мюнхені. 1761 року йому було доручено розписати стелю в бібліотеці та в бенкетних залах палацу Бенрат[1].

У 1762 році Крае відкрив художню школу, яка в 1773 році була перетворена в Дюссельдорфську академію мистецтв, він же став її першим директором. Одним з найвідоміших його учнів був Моріц Келлергофен; його власний син, Петер Жозеф, став архітектором.

Через хворобу очей в останні роки життя митець не писав картин. Він помер 2 листопада 1790 року в Дюссельдорфі.

Колекція ред.

Крае почав збирати свою колекцію в Римі та поповнював її під час своїх поїздок Німеччиною, Голландією та Францією — в результаті вона включала в себе понад триста картин і близько тисячі рисунків і гравюр XV—XVIII століть. Головною частиною колекції були графічні твори Рафаеля, Мікеланджело і Паоло Веронезе; в неї також входили гравюри Альбрехта Дюрера, Мартіна Шонгауера і офорти Рембрандта.

У 1778 році колекцію купило графство Берг; починаючи з 1932 року, більша її частина перебуває в музеї Кунстпаласт у Дюссельдорфі, менша — в музеї Вальрафа-Ріхарца в Кельні, а також в музеї Лувру.[2]

Центральне місце в колекції займають графічні роботи Рафаеля, Мікеланджело та Паоло Веронезе, а також великі роботи Джан Лоренцо Берніні, П'єтро да Кортона та Джузеппе Пассері. Колекція також включає ксилографії Альбрехта Дюрера, гравюри Мартіна Шонгауера та офорти Рембрандта.

Примітки ред.

  1. Johann Georg von Vierbahn, in: Topographie des Regierungsbezirks Düsseldorf, Erster Teil, 1836, S. 284. (нім.)
  2. Bertram Müller: Lambert Krahes Spürnase für Kunst. Artikel vom 12. April 2013 im Portal rp-online.de, retrieved, 12 April 2013

Посилання ред.