Лайм (плід)
| Лайм | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Citrus × aurantiifolia (Christm.) Swingle | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Лайм (лат. Citrus × aurantiifolia) — плід рослини лайм триби цитрусових родом з Індії, генетично схожий з лимоном. Іноді називають також зеленим лимоном.
У Середземномор'ї поширився у другій половині I тис. н. е..
Виробництво
ред.Існує безліч сортів лайма:
- Солодкий лайм (Citrus latifolia Tanaka). Його плоди нагадують лимон, вони великі (6–8 см в діаметрі), з тонкою (1,5 мм) гладкою шкіркою. Аромат слабкіший, ніж у лайма справжнього. Зазвичай плоди без насіння, за виглядом плодів схожий з лаймом справжнім. Плоди солодкого лайма (Citrus limettioides Tanaka) не містять кислоти, прісні, цукрів у соку до 6 %. Широко використовується у народній медицині, зокрема, проти малярії.
- Лайм Рангпур (Citrus limonia Osbeck) застосовується як підщепа цитрусових культур. У ряді країн його обробляють для отримання плодів. Плоди кислі, близько 5 см в діаметрі, шкірка тонка, легко відділяється. Шкірка і м'якоть темно-помаранчеві. Для лайма Рангпур характерна посухостійкість, висока врожайність.
- Мексиканський (син. Вест-Індійський), плоди невеликі. Цей сорт найбільш широко використовують для отримання олії шляхом віджиму плодів або тривалого (10 — 16 годин) парового перегону.
Відомі такі гібриди, як лимонайм (лайм х лимон), лаймкват (лайм х кумкват) та ін
Застосування
ред.В основному використовують у свіжому вигляді, а також для приготування соку і консервування сегментів. У соку міститься 6-8 % лимонної кислоти, насіння у найкращих сортів мало (0–4 %). Аромат плодів лайма відрізняється від аромату лимонів і поступається йому.
Косметична дія
ред.Очищує та тонізує шкіру. Найбільш підходить для жирної шкіри. У сумішах — при жирній шкірі: контролює виділення себума, позбавляє від чорних крапок, стягує пори та відбілює шкіру (особливо шию і спину). Зміцнює тонке волосся і нігті, сприяє їх росту. Збільшує циркуляцію крові, відновлює пошкоджену шкіру і капіляри (купероз), стимулює ріст нових клітин, розгладжує зморшки, піднімає тонус втомленої шкіри, покращує колір обличчя (після вагітності, у тих, що палять, після нервових стресів або важкої хвороби). Може використовуватися при лікування герпесу, наривів, бородавок, папілом, закритих комедонов (миліум або вугрів з білими головками).
Цілюща дія
ред.Лайму притаманна протизапальна, антисептична, антивірусна, бактерицидна, загоююча, відновлююча, тонізуюча дії, через що його широко використовують у медицині. Заспокоює сильне й часте серцебиття. Чинить сприятливу дію на шлунок. Знімає запалення кишечника, яке спричинює стрес. Часто використовують замість лимона, через те що лайм має схожі властивості. Застосовують при неспецифічному лікуванні гарячки, болю в горлі, застуді та інших захворювань респіраторної системи тощо.
Інше застосування
ред.Сік лайма використовують для отримання лимонної кислоти. Олію з нього застосовують як ароматизатор при виробництві безалкогольних напоїв.
Токсичність
ред.Контакт зі шкіркою або соком лайма з подальшим впливом ультрафіолетового світла може призвести до фітофотодерматиту,[1][2][3] який іноді називають фотодерматитом Маргарити[4][5] або лаймовою хворобою (не плутати з хворобою Лайма). У барменів, які користуються лаймами та іншими цитрусовими під час приготування коктейлів, може розвинутися фітофотодерматит.[6]
Клас органічних хімічних сполук під назвою фуранокумарини, як повідомляється, викликає фітофотодерматит у людей.[7] Лайм містить численні сполуки фуранокумарину, включаючи ліметтин (також званий цитроптен), бергаптен, ізопімпінелін, ксантотоксин (також званий метоксален) і псорален.[8][9] Схоже, що бергаптен є основною сполукою фуранокумарину, відповідальною за індукований вапном фітофотодерматит.[9][8]
Шкірка лайма містить більш високі концентрації фуранокумаринів, ніж м'якуш лайма (на один-два порядки), тому шкірка лайма є значно більш фототоксичною, ніж м'якуш лайма.
Галерея
ред.-
Лайм (Іспанія) -
скибочки лайма
Література
ред.- Watson, A. M. Agricultural Innovation in the Early Islamic World: The Diffusion of Crops and Farming Techniques, 700—1100. Cambridge, UK: Cambridge University Press, 1983.
- Пономарьов П.Х., Донцова І.В., Гірняк Л.І. Товарознавство тропічних і субтропічних фруктів. — Київ : ЦУЛ, 2006. — 184 с. — ISBN 966-364-349-8.
- Блог-довідник «Фітотерапія і трави» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ academic.oup.com. doi:10.1093/oxfordjournals.aje.a114557 https://academic.oup.com/aje/article/93914/AN. Процитовано 18 травня 2023.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ academic.oup.com https://academic.oup.com/milmed/article/174/6/657/4336460. Процитовано 18 травня 2023.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Hankinson, Andrew; Lloyd, Benjamin; Alweis, Richard (2014-01). Lime-induced phytophotodermatitis. Journal of Community Hospital Internal Medicine Perspectives (англ.). Т. 4, № 4. с. 25090. doi:10.3402/jchimp.v4.25090. ISSN 2000-9666. PMC 4185147. PMID 25317269. Процитовано 18 травня 2023.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) - ↑ www.hmpgloballearningnetwork.com https://www.hmpgloballearningnetwork.com/site/thederm/content/what-caused-this-rash-on-this-man%E2%80%99s-wrist-and-hand. Процитовано 18 травня 2023.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Abramowitz, Alan I.; Resnik, Kenneth S.; Cohen, Kenneth R. (25 березня 1993). Margarita Photodermatitis. New England Journal of Medicine (англ.). Т. 328, № 12. с. 891—891. doi:10.1056/NEJM199303253281220. ISSN 0028-4793. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ Kanerva, Lasse (2000). Handbook of Occupational Dermatology (англ.). Springer Science & Business Media. ISBN 978-3-540-64046-2.
- ↑ Electronic Textbook of Dermatology--Botanical Dermatology , Introduction. telemedicine.org. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ а б Nigg, H. N.; Nordby, H. E.; Beier, R. C.; Dillman, A.; Macias, C.; Hansen, R. C. (1 травня 1993). Phototoxic coumarins in limes. Food and Chemical Toxicology (англ.). Т. 31, № 5. с. 331—335. doi:10.1016/0278-6915(93)90187-4. ISSN 0278-6915. Процитовано 18 травня 2023.
- ↑ а б Dermatitis® | Mary Ann Liebert, Inc., publishers. home.liebertpub.com. doi:10.1053/ajcd.2002.29948. Процитовано 18 травня 2023.