Відкрити головне меню

Лада Лузіна (нар.21 жовтня 1972(19721021), м. Київ) — українська російськомовна письменниця, журналістка, театральний критик. Справжнє ім'я Владислава Миколаївна Кучерова. На питання про національність відповідає - «Киянка».[1] Очолює Клуб київських відьом[1] та є послушницею Ордену Куртуазних Ман'єристів - групи московських поетів.[2]

Лада Лузіна
Лада Лузіна.jpg
Лада Лузіна на книжковій виставці, Київ, 2011
Ім'я при народженні Владислава Миколаївна Кучерова
Народилася 21 жовтня 1972(1972-10-21) (46 років)
Київ, СРСР
Громадянство Україна Україна
Діяльність письменниця, журналіст, театральний критик
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Мова творів російська
Нагороди
Золотий письменник України
Сайт: luzina.kiev.ua

Лада Лузіна у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народилася 21 жовтня 1972 у Києві.

Батьки розлучилися, коли Ладі (тоді ще Владі, Владиславі Кучеровій) було 4 роки.

« У мене золота мама, вона ніколи мені нічого не нав'язувала і не забороняла. Пізніше я зрозуміла те, що усвідомлювала в дитинстві інтуїтивно: батько міг би мене зламати. Мама ж виростила мене абсолютно вільною. Саме завдяки її виховання в мені сформувався головний життєвий принцип: у світі немає нічого неможливого! Всі правила і закони ілюзорні. »

— Лада Лузіна [3]

Прізвище її матері — Лузіна — з часом стала псевдонімом Влади.

Після 8-го класу мати відвела в училище — будівельне ПТУ № 18, по закінченню якого вона працювала на будівництві. Пізніше вступила на факультет театральної критики Київського театрального інституту, одночасно з чим її статті та вірші почали друкувати у різних виданнях.

Працюючи в газеті «Бульвар» (пізніше «Бульвар Гордона»), стала відома як найскандальніша журналістка Україні[джерело?]. Світ побачило «банне» інтерв'ю Миколи Мозгового, в якому він жорстоко громив колег — «зірок» української естради. Скандал цього разу вибухнув грандіозний — на всю Україну![4]

У 2002 році випустила свою першу книгу «Моя Лолита». Пізніше опублікувала книгу «Как я была скандальной журналисткой»

4 «Я»Редагувати

Лада розділила свою особистість на 4 «Я»: Лада Лузіна, Владіслава Кучерова, «Гєна Б», та Я — закохана.

НагородиРедагувати

У 2010 році увійшла до списку «Топ — 10 найуспішніших письменників України» за версією журналу «Главред», який оцінили загальний книжковий наклад письменниці проданий на території України починаючи з 1992 й по 2010 рік у близько 250 тисяч примірників.[5][6][7] У 2012 році увійшла до рейтинг Топ-30 найуспішніших письменників України за версією журналу "Фокус".[8][9] У 2012 році письменниця також увійшла до престижного списку «Золотих письменників України».[10]

Громадська позиціяРедагувати

Ставлення до РосіїРедагувати

Вважає, що Україна, Білорусь та Росія всі разом походять від Київської Русі, називаючи Росію "дочкою України".[11]

Заперечення українофобії БулгаковаРедагувати

У своїх інтерв'ю неодноразово заявляла, що не вважає Михайла Булгакова українофобом.[12]

Позиція щодо української мовиРедагувати

Лузіна має контроверсійний погляд на поширення української мови у Києві. Зокрема, вона вважає, що Київ не має бути виключно україномовним містом, оскільки, за її словами, Київ завжди був портовим містом і ніколи не був одномовним. Також Лузіна неодноразово заявляла, що не вважає, що їй коли-небудь вдасться писати книги українською.[12]

Творчий доробокРедагувати

  • Збірка оповідань та п'єс «Моя Лолита» (2002)
  • Збірка оповідань і повістей «Я — ведьма!» (2003)
  • Роман «Мой труп» (2009)
Цикл «Киевские ведьмы»
  • Роман «Киевские ведьмы. Меч и крест» (2005)
  • Роман «Киевские ведьмы. Выстрел в опере» (2007)
  • Повість «Киевские ведьмы. Принцесса Греза» (2011)
  • Повість «Киевские ведьмы. Никола Мокрый» (2011)
Статті, есе
  • Збірка статей та інтерв'ю «Как я была скандальной журналисткой» (2004)
  • Збірка психологічних есе «Секс и город Киев» (2004)
  • Збірка психологічних есе «Замуж в 30 лет!» (2008)

Переклади українськоюРедагувати

Серія "Київські відьми"
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Меч і Хрест. Переклад з російської: Віктор Бойко. Харків: Фоліо, 2012. 431 стор. ISBN 978-966-03-6088-4
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Постріл в Опері. Переклад з російської: Т. С. Безматьєва. Харків: Фоліо, 2013. 439 стор. ISBN 978-966-03-6638-1
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Принцеса Мрія. Переклад з російської: Т. Девяткіна. Харків: Фоліо, 2012. 119 стор. ISBN 978-966-03-5908-6
  • Лада Лузіна. Київські відьми. Микола Мокрий. Переклад з російської: Яків Житін. Харків: Фоліо, 2012. 119 стор. ISBN 978-966-03-5914-7
Позасерійні книги
  • Лада Лузіна. Чарівні традиції українок. Переклад з російської: Ірина Алексеєва. Харків: Фоліо, 2018. 64 стор. ISBN 978-966-03-8053-0

ПриміткиРедагувати

  1. а б ТОП-10 найяскравіших журналісток України (фото) - tochka.net, 6 червня 2011
  2. ЧТО ТАКОЕ «ОРДЕН КУРТУАЗНЫХ МАНЬЕРИСТОВ» - ОКМ, 10.06.2016
  3. Лада Лузіна. Стаття з книги «Сто знаменитых киевлян». - Буквоїд,
  4. Микола Мозговий в гостях у Гордона (2005 рік) - Youtube, 1 вер. 2013
  5. ТОП-10 найуспішніших письменників України — Bukvoid, 22.12.2010
  6. 10 найуспішніших письменників України — Главред, 23 грудня 2010
  7. Сімона Вілар – єдина українська письменниця – «мільйонерка» - «Сумно?», 13 лютого 2011
  8. «Фокус» назвав найуспішнішою українською письменницею Симону Вілар - Телекритика, 24.01.2013
  9. Топ-10 найуспішніших письменників України - ЛітАкцент, 24 січня 2013
  10. Нагороджені — Золоті письменники України, 24.11.2012
  11. Яку помилку допускають українці, відхрещуючись від Росії, розповідає письменниця Лада Лузіна - НВ, 19 листопада 2015
  12. а б Націоналісти вважають Булгакова українофобом, але якщо зараз зруйнуються наші надії, українофобами будуть усі - 112, 24 січня 2018

ПосиланняРедагувати