Вікіпедія

Лагун Микола Іванович

Лагун Микола Іванович (нар. 16 лютого 1973, Семенівка, Семенівський район, Чернігівська область[2]) — український підприємець, голова наглядової ради та колишній власник Дельта Банку.

Лагун Микола Іванович
Народився 16 лютого 1973(1973-02-16) (51 рік)
Черкаська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність Голова Наглядової Ради «Дельта Банку»[1]
Alma mater Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Науковий ступінь кандидат економічних наук
У шлюбі з Чеботарьова Юлія Сергіївна

Освіта ред.

За освітою економіст. 1988–1991 — навчався у Київському вищому загальновійськовому командному двічі Червонопрапорному училищі на факультеті розвідки.

1991—1996 — навчався у Київському економічному університеті де здобув ступінь бакалавра за спеціальністю економіст.

З 1996 по 2001 рік навчався у Київському економічному університеті де захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему «Економічний аналіз якісних параметрів цінних паперів[3][4]».

Бізнес ред.

Початок кар'єри (до 2005 року) ред.

1994 року, ще навчаючись в університеті, почав працювати в НБУ на посаді економіста відділу банківського нагляду управління НБУ по Києву та Київській області.[5]

1994—1998 — спеціаліст валютного департаменту, начальником управління цінних паперів КБ ВАБбанку (зараз — VAB Банк).

1998—2005 — працює в Укрсоцбанку начальником управління грошових ринків департаменту казначейства, а пізніше став начальником казначейства. У 2002 році власник «Укрсоцбанку» Валерій Хорошковський продав Миколі Лагуну 10 % акцій банку.

2005 — через рік після продажу банку олігарху Віктору Пінчуку, новий акціонер «Укрсоцбанку» призначив Лагуна заступником голови правління. Цього ж року він відкриває власний бізнес.

Власний бізнес (з 2005 року) ред.

Влітку 2005 року Микола придбав у торгової компанії «Фокстрот» кредитну спілку «Фаворит», яка займалася роздрібним кредитуванням. Мережа «Фаворита» тоді налічувала 450 торгових точок.

У лютому 2006 року Микола Лагун зареєстрував «Дельта Банк» зі статутним капіталом в 60 млн доларів США, орієнтований на роздрібне експрес-кредитування. Уже через рік активи «Дельта Банку» перевищили 1 млрд грн, а через 2 роки «Дельта Банк» зайняв близько чверті сегмента роздрібного кредитування. Новий банк склав серйозну конкуренцію вже існуючим учасникам ринку експрес-кредитування: «ПриватБанку», «Правекс-Банку», банку «Надра», Société Générale, а також банку «Лідер», який належав московській групі «Ренесанс Капітал» та претендував на той час на лідерство у цьому сегменті.

2006 року створив колекторську компанію Credit Collection Group (продав Кірілу Дмітрієву у 2011 році). Того ж року створив страхову компанію «Дельта Життя», як пізніше стала «Дельта Страхування». У жовтні 2006 року купив страхову компанію «Брама Життя».[6]

У 2007 році створив філію свого банку «Дельта Банк Бєларусь» на базі бєларуського банку «Атом-Банк», 100 % якого він придбав.[7] Того ж року заснував компанію з керування активами «ККА Дельта-Капітал» та недержавний пенсійний фонд «НПФ Дельта», які поєднав разом із «Дельта Банком» та «Дельта Страхуванням» об'єднав у Фінансову групу Дельта. У вересні 2007 року — продав свою частку у страховій компанії «Брама Життя» Олександру Коваленко.[6]

Того ж року створив девелоперську компанію «Європа», яка почала будувати котеджне містечко «Олімпік-Park» (Олімпік-Парк) під Києвом з численними порушеннями законодавства (станом на 2014 рік містечко недобудоване, тривають судові справи[джерело?]). Також заснував мережу іпотечних супермаркетів «Т. О. Ч. К.А», що пізніше припинила існування.

2008 року у розпал світової економічної кризи продав 49 % акцій «Дельта Банку» російському фонду Icon Private Equity.[8] Того ж року створив банк «Банк три чверті», але пізніше продав його ГВД банку Вадиму Іщенко у 2010 році.

З 2008 року Микола Лагун обіймає посаду голови наглядової ради «Дельта Банку». Банк із швидкими темпами зростання привернув увагу іноземних інвесторів, і велика європейська банківська група[яка?] оцінила «Дельта Банк» у сім капіталів, або майже у 800 млн доларів США, однак угода не відбулася.[джерело?]

2009 року створив у В'єтнамі філію свого банку «Дельта Банк В'єтнам». Банк спеціалізувався на споживчих кредитах. У 2010 році Лагун продав його інвесторам з В'єтнаму.

2010 — банкір змінив стратегію бізнесу, вирішивши, що «Дельта Банк» має стати універсальним банком, було придбано кредитний портфель роздрібних і корпоративних клієнтів ТОВ «Укрпромбанк». Це дозволило «Дельта Банку» увійти в корпоративний сегмент.

У липні 2011 року продав американській інвестиційній компанії Cargill Financial Services International Inc. 30,1088 % «Дельта Банку».[9] Наприкінці 2011 року «Дельта Банк» придбав кредитний портфель «УкрСиббанку», номінальною вартістю 4,8 млрд гривень.

2013 року придбав Астра Банк[10], SwedBank Україна[11] та Кредитпромбанк[12], які планував об'єднати зі своїм «Дельта банком» до кінця 2013 року.[13][14][15]

2014 року придбав Marfin Bank.[16]

У грудні 2014 у Дельта Банку почастішали випадки затримання платежів через проблеми з ліквідністю; згодом, були встановлені обмеження з видачі коштів у банку. Причиною називали неповернення кредитів значної кількості клієнтів, в основному із зони АТО та окупованого Криму. За словами Микола Лагуна, Дельта Банк отримав кредит від НБУ у розмірі 1 млрд грн. для стабілізації ситуації[17].

У березні 2015 Національний банк України відніс АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних[18]. Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації призначено Кадирова Владислава Володимировича[19]. 5 жовтня НБУ ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.[20]

Кримінальне провадження ред.

За даними НБУ, в листопаді 2019 року борги Лагуна за кредитами рефінансування сягнули 6 млрд грн[21]. 12 грудня суд заарештував активи Лагуна на 690 млн грн, задовольнивши скаргу Фонду гарантування вкладів фізосіб щодо стягнення з нього збитків на 691,3 млн грн[22].

У серпні 2020 року повідомлено про підозру в ухиленні від сплати податків. Під час досудового розслідування працівники Управління розслідування корупційних злочинів Головного слідчого управління НПУ викрили Лагуна в несплаті податку за іноземний дохід у 150 млн грн., збитки державі оцінили в 33 млн грн[23].

Слідчі повідомили Лагуну про підозру в умисному ухиленні від сплати податків.[24]

Активи ред.

Здійснює контроль над такими комерційними підприємствами:

  • АБ «Дельта Банк»;
  • ККА «Дельта Капітал»;
  • СК «Дельта Страхування»;
  • НПФ «Дельта».

Особисте життя ред.

Дружина — Юлія Чеботарьова, народний депутат 4 скл., заступниця гендиректора групи EastOne[25].

Політика ред.

2002 — балотувався у Верховну раду за списком блоку Команда озимого покоління. Однак блок КОП не зумів подолати 3 % прохідний бар'єр.[26]

Визнання ред.

У 2006 та 2008 роках банкір став лауреатом премії «Людина року» в номінації "Фінансист року.[27][28]

У 2006 році переміг у номінації «Споживче кредитування» у рейтингу «ТОП-100. Найкращі ТОП-менеджери України».

У 2011 році підприємець посів третє місце в рейтингу ділового тижневика «Бізнес» в номінації «Банкір року», а в 2012 і в 2013 роках — очолив цей рейтинг.

За результатами 2012 року в рамках Всеукраїнської щорічної премії UKRAINIAN BANKER AWARDS видання «Інвестгазета» підприємець зайняв перше місце в номінації «Визнання колег» і третє — за результатами 2013 року.

У 2012 році газета «Комерсант» у своєму щорічному рейтингу «50 провідних банків України» присудила Миколі Лагуну першу позицію в номінації «Найкращий топ-менеджер банку-2012» та другу — в тій же номінації за результатами 2013 року.

За підсумками 2013 року підприємець також був удостоєний інших нагород. ВД «Галицькі контракти» визнав банкіра «Найкращим топ-менеджером банку з українським капіталом-2013» і «Найбільш впізнаваним банкіром-2013». За версією рейтингу 2013 року «Топ-банкіри п'ятирічки» газети «Капітал» Микола Лагун — «Найбільш платоспроможний банкір».

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ http://deltabank.com.ua/about/management/#full [Архівовано 15 вересня 2014 у Wayback Machine.] Дельта Банк: Микола Лагун
  2. ↑ http://www.m.gorod.cn.ua/news_48155.html [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] 100 Найвпливовіших Українців за версією журналу Кореспондент
  3. ↑ Національна Бібліотека України імені Вернадського: Список наукових робіт Лагуна Миколи Івановича
  4. ↑ Національна Бібліотека України імені Вернадського: Повний текст дисертації Лагуна М. І.: Економічний аналіз якісних параметрів цінних паперів [Текст: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.04 / Лагун Микола Іванович ; Київський національний економічний ун-т. — К., 2000. — 18 с.]
  5. ↑ http://bp.ubr.ua/uk/profile/lagun-mikola-vanovich [Архівовано 11 липня 2014 у Wayback Machine.] UBR: Микола Іванович Лагун
  6. ↑ а б http://news.finance.ua/ua/~/1/90/all/2007/09/26/106919[недоступне посилання] finance.ua/ua: Фізособа Коваленко купил 91 % СК «Брама життя»
  7. ↑ «Дельта Банк» приобрел 100 % акций белорусского «Атом-банка» [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] // РБК-Украина, 28.08.2007. (рос.)
  8. ↑ http://news.finance.ua/ua/~/2/0/all/2008/06/25/130473[недоступне посилання] finance.ua/ua «Дельта» план
  9. ↑ ep.ua: Американці купили третину банку Лагуна [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Економічна правда, 04.07.2011.
  10. ↑ http://finance.rbc.ua/ukr/nikolay-lagun-podpisal-soglashenie-o-pokupke-astra-banka--18072013104300 rbc.ua/ukr: Микола Лагун підписав угоду про купівлю «Астра Банку» за 83 млн євро, — джерела
  11. ↑ iPress.ua: Шведський СЕБ Банк пішов з України [Архівовано 25 січня 2022 у Wayback Machine.], 8 06 2012
  12. ↑ http://ipress.ua/news/vlasnyk_delta_banku_kupyv_kredytprombank_za_1_13246.html [Архівовано 19 липня 2013 у Wayback Machine.] iPress.ua: Власник «Дельта банку» купив «Кредитпромбанк» за $1
  13. ↑ http://www.astrabank.ua/ua/news/1244/1508.html [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] Astra Bank: Про переведення відділень ПАТ «АСТРА БАНК» до АТ «Дельта Банк», 30 жовтня 2013
  14. ↑ http://www.kreditprombank.com/ua/about/news/show/702 [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.] Кредитпромбанк припиняє діяльність філій в рамках інтеграції з АТ «Дельта банк»
  15. ↑ http://www.swedbank.ua/index.php?lang=en [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] Swedbank Ukraine продає активи пану Лагуну.
  16. ↑ Gazeta.ua: http://gazeta.ua/articles/scandals-newspaper/_mikola-lagun-kupuye-marfin-bank-za-zanizhenoyu-cinoyu/542435 [Архівовано 9 грудня 2014 у Wayback Machine.] Микола Лагун купує «Марфін Банк» за заниженою ціною
  17. ↑ Дельта Банк затримує платежі через проблеми з ліквідністю [Архівовано 19 грудня 2014 у Wayback Machine.] finance.ua, 4.12.2014
  18. ↑ АТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних [Архівовано 3 березня 2015 у Wayback Machine.] Офіційний сайт НБУ, 3.03.2015
  19. ↑ У ПАТ «Дельта Банк» запроваджено [[Тимчасова адміністрація (банківська діяльність)|тимчасову адміністрацію]] (прес-реліз Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 3.03.2015). Архів оригіналу за 05.03.2015. Процитовано 21.02.2016.
  20. ↑ НБУ ліквідує «Дельта банк» Лагуна [Архівовано 7 листопада 2015 у Wayback Machine.] Українська правда, 5 жовтня 2015
  21. ↑ НБУ назвав найбільших боржників-бізнесменів. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  22. ↑ Суд заарештував активи власника Дельта Банку на 690 млн гривень. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
  23. ↑ Екс-власника "Дельта Банк" підозрюють у несплаті 33 млн гривень податків. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 31 серпня 2020.
  24. ↑ Слідчі Нацполіції викрили банкіра, який не сплатив понад 30 мільйонів гривень податку до державного бюджету. www.npu.gov.ua. Процитовано 28 серпня 2020.
  25. ↑ Николай Лагун [Архівовано 12 листопада 2014 у Wayback Machine.] // Forbes Україна. (Перевірено 7 листопада 2014)
  26. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2002/01/24/2986562/ [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] UP.UA: Це — Озиме Покоління
  27. ↑ Лауреати «Людина року – 2006». Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 12 листопада 2014.
  28. ↑ Лауреати «Людина року – 2008». Архів оригіналу за 21 грудня 2014. Процитовано 12 листопада 2014.

Джерела ред.

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті. (листопад 2014)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лагун_Микола_Іванович&oldid=41203722