Лагода Валентин Костянтинович

Валенти́н Костянти́нович Лагода (Лагодзинський справжнє прізвище) (* 14 (27) травня 1913(19130527), Степанці Канівського повіту — нині Канівський район — † 10 січня 1991) — український поет-лірик, сатирик та гуморист та дитячий письменник.

Лагода Валентин Костянтинович
Народився14 (27) травня 1913(1913-05-27)
Степанці
Помер10 січня 1991(1991-01-10) (77 років)
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Діяльністьпоет

Життєпис

ред.

Походить з сім'ї службовця. Здобув середню освіту, закінчив Корсунський педагогічний технікум. Із 1930 року працює у періодичних виданнях — почав у Донецьку кореспондентом газети «Молодий робітник», згодом на радіо, одночасно навчаючись у Дніпропетровському університеті.

Входив до складу літературного об'єднання «Молодняк». 1931 року почав друкуватися.

Учасник Другої світової війни. Воював на Південному, Закавказькому, Північно-Кавказькому, Першому Українському фронтах.

Серед його творів — комедія «Заяча позиція»,

  • «Квітень» — перша книжка поезій, 1953, наклад 5000,
  • «За нашими Карпатами», 1954,
  • «Що посієш, те й пожнеш» — 1955,
  • «Мокрим рядном» — 1958,
  • «Натхнення» — 1960,
  • «Хоч круть, хоч верть» — 1962,
  • «Деруни й розтягаї» — 1966,
  • «Гаряча завивка» — 1968,
  • «Віддамо належне» — 1967,
  • «Сатана у целофані» — 1971,
  • «Цвіт і тля» — 1973,
  • «Спасибі за увагу» — 1976,
  • «Вимушена посадка» — 1983,
  • «Гумор, сатира, лірика» — 1983.

Писав і пісні — збірка «Над широким Дніпром» — 1978, загалом до чотирьох десятків, найвідоміша — «Побажання на прощання» у виконанні хору імені Григорія Верьовки:
«І в вас, і в нас
Хай буде гаразд.
Щоб ви і ми
Щасливі були!»

В його доробку байки, гуморески, жарти, пародії, фейлетони. В сатирично-гумористичних творах висміював явища тогочасного життя — бракоробів, бюрократів, нероб, хапуг, міщанські звичаї в побуті. Перекладався на інші мови світу. Загалом вийшло друком близько 30 поетичних, пісенних, сатиричних і гумористичних книжок.

Джерела

ред.