Лабовець (пол. Łabowiec) — лемківське село на Закерзонні, у Польщі, у гміні Лабова Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 122 особи (2011)[1].

Лабовець
пол. Łabowiec


Координати 49°30′50″ пн. ш. 20°50′48″ сх. д. / 49.51388888891677453° пн. ш. 20.84666666669478019° сх. д. / 49.51388888891677453; 20.84666666669478019Координати: 49°30′50″ пн. ш. 20°50′48″ сх. д. / 49.51388888891677453° пн. ш. 20.84666666669478019° сх. д. / 49.51388888891677453; 20.84666666669478019

Країна  Республіка Польща
Воєводство Малопольське воєводство
Повіт Новосондецький повіт
Гміна Лабова
Населення 122 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1
Телефонний код (+48) 18
Автомобільний код KNS
SIMC 0442867
GeoNames 766898
OSM 2892351 ·R (Ґміна Лабова)
Лабовець. Карта розташування: Польща
Лабовець
Лабовець
Лабовець (Польща)
Лабовець. Карта розташування: Малопольське воєводство
Лабовець
Лабовець
Лабовець (Малопольське воєводство)
Мапа

Розташування ред.

Лежить на берегах потоку Лабовець — лівої притоки річки Камениця Навойовська (права притока Дунайця) в Низьких Бескидах.

Історія ред.

З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки[2]. В селі була москвофільська читальня імені Качковського. На 1936 р. в селі були 384 греко-католики парафії Лабова Мушинського деканату; метричні книги велися з 1758 року[3].

До середини XX століття в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році усі 340 мешканців села — українці[4].

Після другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, у цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Ті, хто вижив, 1947 року під час Операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі, натомість заселено поляків.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 61 15 44 2
Жінки 61 23 31 7
Разом 122 38 75 9

Примітки ред.

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Лемківська республіка Флоринки / Світова Академія Карпато-Русинської Культури. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 червня 2016.
  3. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини 1936. — видання друге. — Стемфорд, Коннектікат : друкарня Я. Ліщинського (Скенектаді, Нью-Йорк), 1970. — С. 94—95.
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 54. — ISBN 3-447-02376-7.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела ред.