Лабаз
Лаба́з (від рос. лабаз, фінно-угорського походження, пор. комі лобос)[1] — у старовину приміщення для продажу або зберігання зерна та борошна[2][3].
У мисливців лабазом називають поміст на дереві для відстрілу ведмедя на вівсяному полі[3], а також хатку на дереві (або на землі) для зберігання продовольчих та мисливських припасів[3].
В інших країнах ред.
- У Росії лабаз — приміщення для продажу або зберігання зерна, борошна, солі, шкіри та інших сільськогосподарських товарів, вид закритого ринку, настил, плоска покрівля. У Сибіру лабазом називають лісову комору, підняту на одному чи кількох стовпах і призначену для зберігання продуктів, мисливської дичини, хутра.
- У Фінляндії існують «ла́аву» (фін. laavu, множина laavut) — споруди типу лабазу, які облаштовують у малонаселеній місцевості з метою тимчасового безкоштовного відпочинку мандрівників, що переміщаються пішки, на лижах або (рідше) на велосипеді, або робочого персоналу, що виконує свої функції в цьому лісі — мисливців, лісників або прикордонників.
Примітки ред.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
- ↑ Лабаз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ а б в Лабаз // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.