Відкрити головне меню
Пістолет FN Five-seveN, обладнаний лазерним цілеуказником та глушником.

Лáзерний цілеукáзник (також лáзерний цілевкáзівник, ЛЦВ; при́лад лáзерного навéдення, ПЛН; в народі лáзерний приці́л), ЛЦУ — ефективне прицільне пристосування з лазерною системою підсвітки об’єкту. Призначений для оснащення ним вогнепальної зброї з метою швидкого наведення на ціль та застосування її в складних умовах ведення бою.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Лазерні цілеуказники пройшли довгий шлях, щоб стати такими, якими вони є сьогодні. Розвиток техніки ведення вогню по цілям наштовхнув до створення сучасних систем та засобів цілеуказання. Останнім досягненням у цій області стало використання лазерних цілеуказників. Перші лазерні цільові указники з системою акумуляторних батарей були громіздкими й важкими, що значно збільшувало габарити і вагу зброї, на якій було встановлено подібне устаткування, а тривалість їхньої роботи становила всього-на-всього 17 хвилин. Зараз лазерні цілевказівники стали компактними і легкими, тривалість безперервної роботи становить 45-90 хвилин.

ОписРедагувати

 
Револьвер S&W 357 Magnum, обладнаний лазерним цілеуказником.

Принцип роботи ЛЦУРедагувати

Пристрій випромінює промінь лазерного світла невеликої потужності червоного або зеленого кольору, який наводиться на ціль стрільцем на його розсуд і створює світлову мітку в точці передбачуваного влучення (звичайно, якщо зброя з таким прицілом пристріляна). Такий метод прицілювання дозволяє дивитися тільки безпосередньо на ціль, а також вести вогонь з будь-якого положення. Тим самим час прицілювання скорочується до мінімуму. Як правило мітку сучасного лазерного прицілу не видно неозброєним поглядом, а тільки через спеціальну легку оптику, встановлену на зброї; лазерні приціли з міткою у видимому діапазоні використовуються в основному в голлівудських бойовиках, а також деякими поліцейськими підрозділами для ближнього бою. Однак, промені різних кольорів по-різному «поводяться» за різних погодних умов. Лазерний цілеуказник може випромінювати у видимому діапазоні або в невидимому неозброєному оку інфрачервоному для використання з приладом нічного бачення. Існує два види ЛЦУ: підствольний та оптичний. Підствольний ЛЦУ кріпиться під стволом зброї і використовується без допоміжних пристосувань. Оптичний ЛЦУ — це оптичний приціл з використанням лазерного променю.

У ЛЦУ як випромінювач в основному застосовується японський напівпровідниковий лазерний діод потужністю не більше 5 мВт із довжиною хвилі 670 мм, розбіжність променями якого зменшується за рахунок застосування трилінзового проясненого об'єктиву[1]. Може регулюватися по вертикалі і/або горизонталі за допомогою спеціального ключа або гвинтів регулювання кута.

Особливості колірних спектрівРедагувати

  • Червоне візування лазерного променю — видно у ночі та сутінки, працює, незважаючи на температурні перепади;
  • Зелене візування лазерного променю — видно як вночі, так й в денний час, а також у тумані; у багато разів яскравіше, ніж червоний промінь, але чутливий щодо температурних перепад, тому використання без термостабілізації неможливе.

Переваги та недоліки ЛЦУРедагувати

ПеревагиРедагувати

  • Лазерний цілеуказник дозволяє вести досить влучну швидку стрільбу з будь-якого положення;
  • Пристрій дозволяє швидко прицілитися, визираючи з укриття, під час перестрілки з супротивником не докладаючи великих зусиль, таким чином стрільцю не треба цілитися традиційним методом, який до того ж забирає час, а також, можливо, й нагоду влучити, на додачу це запобігає ураженню самого ж стрільця від того ж супротивника;
  • Дозволяє стріляти швидко та влучно від стегна;
  • Також дозволяє стрільбу людям з проблемами із зором;
  • Коли бійці поліцейських загонів під час рейду зненацька наводять промені ЛЦУ у злочинців, ті застигають від жаху;
  • Може використовуватися під час навчальних стрільб на полігоні, особливо для тренування молодих бійців, що тільки вчаться стріляти зі стрілецької зброї.

НедолікиРедагувати

  • Приціл не ідентифікує ціль як тактичний ліхтар (втім, це властиво і звичайним прицілам);
  • У темряві лазерний приціл дуже добре видно, тому пристрій демаскує стрільця (проте, знову ж таки, не більше, ніж той же тактичний ліхтар, без якого все одно неможливо вести прицільну стрільбу за відсутності спеціальних пристосувань);
  • Діаметр мітки дуже маленький і висвітлює невелику круглу пляму на цілі, однак її площа залежить від дальності до цілі й конструкції прицілу, тому що від нього промінь розходиться хоч під невеликим, але все-таки кутом;
  • Дальність дії прицілу залежить від потужності випромінювання, прозорості атмосфери й здатності відбивати лазерне світло освітлюваною поверхнею цілі.
  • При діях у складі групи можна сплутати мітки від ЛЦУ, встановлених на зброї різних бійців. Подібних помилок можна уникнути, використовуючи ЛЦУ різних колірних спектрів, але тільки при діях у складі малих груп.

Однак не варто забувати той факт, що ЛЦУ — всього лише допоміжний пристрій, який не є гарантом влучного пострілу. Навички та здібності стрільця є головною умовою точної стрільби.

ЛЦУ для наведення ВТЗРедагувати

Одним з найважливіших військових застосувань лазерного наведення стало у сфері високоточної зброї, так звані «інтелектуальні» бомби та ракети або, як ще їх називають, бомби та ракети з лазерним наведенням. Така зброя оснащена пристроями супроводу, які забезпечують наведення на ціль шляхом підсвічування спеціальним лазерним променем і називаються вони так само лазерні цільові указники. Щоправда такі пристрої вважаються складовими, що входять до системи керування вогнем[2].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. М. Блюм. Лазерні приціли на полюванні. Полювання, мисливська зброя, способи полювання й спорядження. Мисливський портал. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 22/8/2012. 
  2. Лазерные, телевизионные и «умные» бомбы. Архів оригіналу за 2013-07-23. Процитовано 20/10/2012.