Кічмензький Городок
Тарнозький Городок (розм. Тарнога) — село, адміністративний центр Кічмензько-Городецького району Вологодської області і Кічмензько-Городецького сільського поселення.
село Кічмензький Городок | |
---|---|
Країна | ![]() |
Суб'єкт Російської Федерації | Вологодська область |
Муніципальний район | Кічмензько-Городецький район |
Код ЗКАТУ: | 19230808001 |
Код ЗКТМО: | 19630408101 |
Основні дані | |
Поштовий індекс | 161400 |
Телефонний код | +7 81740 |
Географічні координати: | 59°59′27″ пн. ш. 45°48′53″ сх. д. / 59.99083333336077573° пн. ш. 45.81472222224977742° сх. д.Координати: 59°59′27″ пн. ш. 45°48′53″ сх. д. / 59.99083333336077573° пн. ш. 45.81472222224977742° сх. д. |
Мапа | |
| |
Відстань до обласного центру: 477 км.
ІсторіяРедагувати
Береги річок Кічменьга і Юг були освоєні ще в найдавніший період історії. Проведені тут археологічні розкопки виявили стоянки стародавніх людей епохи мезоліту, а також більш пізні періодів неоліту і раннього металу. Пізніше ці землі обжили давньопермські й угро-фінські племена, які стали відомими під збірною назвою «Чудь заволоцька». Відомості про таємничу чудь залишилися в переказах і легендах слов'ян. В одній з легенд розповідається, що на місці сучасного села стояла Чудська вежа «сажнів до 12 висоти і 5 сажнів ширини з малими отворами з боків, з одними дверима для входу». До XII століття Заволоцька Чудь стала данником Новгорода. Тут почали будуватися укріплені містечка і ймовірно в цей період і було побудовану містечко при впадінні Кічменги в Юг. Перша письмова згадка про Кічмензький Городок датована 1468 роком і пов'язане з приходом казанських татар. Занесено на географічну карту в 1599 році. Торговий шлях з Москви в Архангельськ лежав через Кічмензький Городок, і це сприяло розвитку місцевої торгівлі. Щорічно проходило два ярмарки: Петровська та Михайлівський з багатотисячними оборотами. В середині XIX століття відкривається парафіяльна школа, фельдшерський пункт. Початок XX століття ознаменовано відкриттям амбулаторії, лікарні, двокласного міністерського училища, школи для дорослих.
ЕкономікаРедагувати
Основні підприємства: ЗАТ «Мега» (лісомисливське виробництво), ВАТ «М'ясо», сільгосппідприємства «Майський», «Союз».