Кіцак Віталій Михайлович

український та казахський футболіст

Віталій Михайлович Кіцак (нар. 16 жовтня 1975) — український, пізніше казахський[1] футболіст, що виступав на позиції нападника та півзахисника. Відомий за виступами у клубах вищої ліги чемпіонату України «Волинь» та «Нива» (Вінниця), а також у низці клубів найвищого дивізіону Казахстану, де здобув титул чемпіона країни та двократного переможця Кубку Казахстану.

Ф
Віталій Кіцак
Особисті дані
Повне ім'я Віталій Михайлович Кіцак
Народження 16 жовтня 1975(1975-10-16) (48 років)
  Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Зріст 175 см
Вага 68 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник, півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
ДЮСШ «Трудові Резерви» (Львів)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993 Україна «Кристал» (Чортків) 20 (2)
1993 Україна «Волинь» 1 (0)
1993 Україна «Дністер» (Заліщики) 7 (0)
1993-1994 Україна «Кристал» (Чортків) 6 (0)
1994-1995 Україна ЦСК ЗСУ/ЦСКА (Київ) 65 (9)
1996 Україна «Кристал» (Чортків) 41 (5)
1997 Україна «Нива» (Вінниця) 13 (1)
1997 Україна «Кристал» (Чортків) 17 (7)
1998 Казахстан «Іртиш» (Павлодар) 23 (7)
1999-2000 Казахстан «Кайсар» 54 (12)
2001-2002 Казахстан «Атирау» 62 (16)
2003-2006 Казахстан «Актобе» 115 (12)
2007 Казахстан «Жетису» (Талдикорган) 27 (1)
2008 Казахстан «Мегаспорт» (Алма-Ата) 10 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кар'єра футболіста ред.

Віталій Кіцак є вихованцем ДЮСШ «Трудові резерви» у Львові, а розпочав професійну футбольну кар'єру виступами за клуб першої української ліги «Кристал» із Чорткова. За півроку на талановитого молодого футболіста звернули увагу представники вищолігового клубу «Волинь», у якому Кіцак дебютував у серпні 1993 року. Проте у луцькому клубі футболіст не зумів проявити свої найкращі якості, та зіграв лише в одному матчі у вищій лізі[2], після чого вже у вересні цього ж року став гравцем друголігового клубу «Дністер» із Заліщиків, у якому грав до середини жовтня цього року, а пізніше до кінця року повернувся до складу чортківського «Кристала». З початку 1994 року Віталій Кіцак грав у складі столичного армійського клубу ЦСК ЗСУ, перейменованого пізніше на ЦСКА, який на той час грав у третій лізі, а наступного сезону виграв турнір третьої ліги, та піднявся до другої ліги. У армійському клубі Кіцак грав до кінця 1995 року, а з початку 1996 року повернувся до складу «Кристала», у якому грав до кінця 1996 року. З початку 1997 року футболіст знову спробував свої сили у найвищому українському дивізіоні, де зіграв 13 матчів за вінницьку «Ниву». За півроку футболіст знову повернувся до «Кристала», де грав до кінця 1997 року.

З початку 1998 року Віталій Кіцак вирішив спобувати свої сили в казахському чемпіонаті. Першим його клубом у Казахстані став клуб місцевого найвищого дивізіону «Іртиш» (Павлодар). У складі цього клубу, діями якого керував відомий у минулому казахський футболіст Ваїт Талгаєв, Кіцак відразу ж став володарем Кубку Казахстану та бронзовим призером чемпіонату.[3] Наступні два сезони футболіст провів у іншому казахському клубі — «Кайсар», в якому в перший рік свого перебування знову став володарем Кубка Казахстану. Наступним клубом Віталія Кіцака став «Атирау» з однойменного міста, у складі якого футболіст двічі ставав срібним призером казахської першості, а в сезоні 2002 року став кращим бомбардиром команди з 11 забитими м'ячами.[4] Тренер «Атирау» Ваїт Талгаєв, який переходив на роботу до грозненського «Терека», і з яким Кіцак працював у інших казахських клубах, запросив Кіцака до чеченського клубу. Однак футболіст відмовився, і вирішив залишитись у Казахстані, ставши гравцем «Актобе» з однойменного міста. Спочатку клуб із заходу країни виступав невдало, проте із приходом до керівництва командою відомого в минулому футболіста Вахіда Масудова почався поступовий підйом команди по щаблях турнірної таблиці.[3] Наступного року «Актобе» уперше став чемпіоном Казахстану, а Кіцак став капітаном команди.[5] Для продовження виступів у казахській першості футболіст прийняв казахське громадянство.[6] Наступного року клуб став срібним призером, проте із приходом нового тренера Володимира Муханова розпочалось оновлення складу команди, і Кіцак вимушений був покинути команду.[3] Після відходу з «Актобе» футболіст по одному сезону грав за казахські команди вищого дивізіону «Жетису» і «Мегаспорт». У 2008 році футболіст повернувся в Україну, де грав за низку аматорських клубів Тернопільщини.[7][8]

Після закінчення футбольної кар'єри ред.

Після закінчення виступів на футбольних полях Віталій Кіцак деякий час займався бізнесом на Тернопільщині, проте пізніше повернувся в Казахстан, де працював тренером ДЮСШ в Актобе.[3]

Особисте життя ред.

За словами Віталія Кіцака, у нього є двоє синів і двоє дочок.[3] Старший син Віталія Кіцака, Олександр Кіцак, також є футболістом, грав у першій українській лізі за клуб «Тернопіль», натепер є футболістом аматорської тернопільської «Ниви».[9]

Досягнення ред.

«Актобе»: 2005
«Іртиш» (Павлодар): 1998
«Кайсар»: 1999

Примітки ред.

  1. Виталий Кицак: «Айсултан Назарбаев достоин того, чтобы возглавить Федерацию» [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ФК «Волинь» — Статистика. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 20 лютого 2017.
  3. а б в г д Виталий Кицак — лидер в сердцах — Футбол — Sports.kz [Архівовано 21 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Футбольный клуб «Атырау». Визитная карточка. [Архівовано 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Виталий Кицак: Было трудно скрыть эмоции [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Футбол. Лига чемпионов [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. «Тернопіль» мінімально поступається «Дністру» і втрачає лідерство південної зони — 20minut.ua. Архів оригіналу за 2 грудня 2013. Процитовано 20 лютого 2017.
  8. Збаразький «Галич» — чемпіон Тернопільщини-2008. Архів оригіналу за 3 лютого 2015. Процитовано 20 лютого 2017.
  9. Профіль футболіста [Архівовано 22 лютого 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.