Кісмайо
Кісмайо[1][2] (сом. Kismaayo; араб. كيسمايو) — портове місто в Сомалі. Є адміністративним центром провінції Сомалі Нижня Джуба і столицею невизнаної держави Джубаленд[3]. Океанський порт і аеропорт.
Місто
 Координати 0°21′30″ пд. ш. 42°33′00″ сх. д.H G O
| ||||||||||||||||||||||||||||||
.svg)
Географія ред.
Розташоване на півдні країни, поблизу кордону з Кенією. Місто лежить на березі Індійського океану, поблизу гирла річки Джуба. Поруч з містом, в океані знаходяться острови Баджуні.
Клімат ред.
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом помірних степів та напівпустель. Найтепліший місяць — квітень із середньою температурою 28.3 °C (83 °F). Найхолодніший місяць — липень, із середньою температурою 25.6 °С (78 °F).[4]
| Клімат Кісмайо | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 31 | 31 | 33 | 37 | 32 | 31 | 33 | 30 | 32 | 32 | 32 | 32 | 37 |
| Середній максимум, °C | 30 | 30 | 31 | 31 | 30 | 28 | 28 | 28 | 28 | 30 | 31 | 30 | 30 |
| Середня температура, °C | 27 | 27 | 27 | 28 | 27 | 25 | 25 | 25 | 25 | 27 | 28 | 27 | 27 |
| Середній мінімум, °C | 24 | 24 | 24 | 25 | 25 | 23 | 23 | 22 | 22 | 24 | 25 | 24 | 24 |
| Абсолютний мінімум, °C | 22 | 22 | 22 | 22 | 21 | 22 | 18 | 20 | 20 | 22 | 22 | 20 | 18 |
| Норма опадів, мм | 0 | 0 | 0 | 10 | 70 | 60 | 30 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 220 |
| Днів з дощем | 0 | 0 | 0 | 1 | 5 | 4 | 3 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 18 |
| Вологість повітря, % | 81 | 81 | 79 | 78 | 78 | 80 | 84 | 82 | 82 | 81 | 80 | 81 | 81 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія ред.
Місто Кісмайо було побудоване народом баджуні, які розмовляють мовою суахілі. Пізніше в цей регіон прийшли племена сомалі. В даний час населення міста і околиць мультиетнічне.
В 1835 році Кісмайо і його околиці були підпорядковані султану Занзібару. З 1895 року район Джубаленд, у якому знаходився Кісмайо, увійшов до складу британської колонії Кенія. В 1925 він був переданий Італії і в 1926 році увійшов до складу колонії Італійське Сомалі. Кісмайо стає адміністративним центром провінції Ольтра Джиба. Місто розділене на п'ять округів, а саме Farjano, Faanoole, Shaqaalaha, Siinaay і Calanleey. Початок заснування міста почався з району Calenleey, він є найстарішим зі всіх чотирьох районів. Крім етнічних сомалійців в місті проживають різні групи населення, включаючи індійців, арабів, банту, браванезійців[en], баджуні тощо[5].
У роки громадянської війни в Сомалі за володіння Кісмайо велися запеклі бої. Конфлікт у Джубаленді торкався майже всіх сомалійських кланів, які так чи інакше претендують на ці території, оскільки кожен з кланів має часткове володіння в Кісмайо або Нижній Джубі[6]. Іншими словами, конфліктогенність ситуації на півдні цілком і повністю залежить від основоположного питання, кому належать ці території. Кожен клан має свої власні вимоги на основі своєї інтерпретації історичних подій. В епіцентрі боротьби виявився контроль над портом, який використовується для отримання доходів від експорту вугілля та імпорту інших товарів, а особливо від контрабанди цукру з Кенії. Клани, що контролюють Кісмайо, мають найкращі умови для життя в Джубаленді, і місто сприймається ними як столиця цієї невизнаної держави.
Незважаючи на широке поширення кланової родини дарод, домінуючої на території між річками Джуба і Тана, багато інших кланів і соціальних групи складають значну частину від загальної чисельності населення, і вважають за необхідне отримувати свою частку від порту. Але в даному випадку перерозподіл контролю над Кісмайо, може стати джерелом доходу для збройної опозиції, в особі Харакат аш-Шабаб а[7].
Зусилля за мирною угодою в Джубаленді сприятливо вплинули на результат боротьби за нижню Джубу і порт Кісмайо. Бандформування інших регіонів продовжували військові дії, але тим не менш угода була досягнута в серпні 1993 року в столиці Джубаленду, у якому взяли участь 154 лідери різних угруповань. Проте конфлікт знову вибухнула в лютому 1994 року, старійшини не змогли примусити до миру два ополчення. ЮНОСОМ II спробував використати всеосяжний договір з врегулювання конфлікту в Кісмайо між провідними бойовиками, як шаблон для національного примирення. У травні 1994 року спеціальний представник ООН Лансана Куяте скріпив угоду в Найробі, виголосивши промову: «польові командири в даний час мирні лідери», але оптимістичний висновок не підтверджується наступними подіями. Всеосяжна національна конференція з примирення не відбулася[8].
Спочатку Кісмайо був опорною базою утвореного в 1999 році Альянсу долини Джуба. У вересні 2006 року місто було зайняте військами Союзу ісламських судів, але 1 січня 2007 вони були вибиті з Кісмайо частинами ефіопської армії і сомалійського перехідного уряду.
З серпня 2008 року Кісмайо контролювався військами Харакат аш-Шабабу, радикального крила Союзу ісламських судів. Восени 2012 року сили Африканського союзу (конкретніше — Кенії та Ефіопії за допомогою Перехідного уряду Сомалі і руху Раскамбоні) вибили Харакат аш Шабаб з Кісмайо, встановивши контроль над містом.
Примітки ред.
- ↑ Сомалі // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ Атлас світу, 2005.
- ↑ Somalia: Southwest state leader on visit to Jubaland — See more at: http://www.garoweonline.com/page/show/post/1329/somalia-southwest-state-leader-on-visit-to-jubaland#sthash.IjwYTzRk.dpuf [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Garowe online, 27.12.2014
- ↑ Клімат Кісмайо. Архів оригіналу за 28 березня 2022. Процитовано 28 березня 2022.
- ↑ Кісмайо. Архів оригіналу за 24 грудня 2015. Процитовано 13 вересня 2015.
- ↑ Farah I. Hussein A. and Lind J. Deegaan, Politics and War in Somalia / / Scarcity and Surfeit The ecology of Africa's conflicts Chapter seven. p. 321
- ↑ Menkhaus K. After the Kenyan intervention in Somalia 2012. // The enough. Project to end genocide and crimes against humanity. pp. 4-5. (англ.)
- ↑ Goodfield BA Challenges and Psychological Dynamics of Negotiating Risks in Failed States: The Somali Case. p. 28. (англ.)
Література ред.
- Атлас світу / голов. ред. І. С. Руденко ; зав. ред. В. В. Радченко ; відп. ред. О. В. Вакуленко. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. — ISBN 9666315467.