Кіргач Ярослав Михайлович
Ярослав Михайлович Кіргач (нар. 20 листопада 1970, Оселя, Львівська область, УРСР) — актор Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької; Заслужений артист України (з 2016)[1]. Зіграв понад 60 ролей на сцені та декілька ролей у кіно.
| Ярослав Кіргач | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Ярослав Михайлович Кіргач | |||
| Народився |
20 листопада 1970 (53 роки) с. Оселя, Яворівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Національність | українець | |||
| Громадянство |
 УРСР Україна | |||
| Діяльність | актор театру, кіноактор | |||
| Alma mater | Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка | |||
| Заклад | Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької[d] | |||
| IMDb | nm5592330 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Життєпис ред.
Ярослав Кіргач народився 20 листопада 1970 року у селі Оселя Яворівського району.
Навчався у Вищому державному музичному інституті імені Миколи Лисенка на вокальному факультеті акторського відділу. Викладачами Ярослава Михайловича були: народний артист України Федір Миколайович Стригун та народна артистка України Таїсія Йосипівна Литвиненко.
У 2001 році став лауреатом Обласної премії в галузі культури, літератури, архітектури та мистецтва в номінації «Театральне мистецтво» імені Бориса Романицького.
Брав участь у театральних фестивалях Києва й Ніжина («Три любові» А. Дункан, І. Шнейдер), Кропивницького («Житейське море» І. Карпенко-Карий), Чернівців («Ханума» А. Цагарелі, «Небилиці про Івана…» І. Миколайчук), Тернополя та багатьох інших міст.
13 березня 2014 Ярослав Кіргач разом з іншими діячами культури поставив свій підпис під «Заявою від діячів культури України до творчої спільноти світу»[2].
Репертуар ред.
| Вистава | Роль |
|---|---|
| «Останній гречкосій» (Орест Огородник) | Зеник |
| «Пані міністрова» (Браніслав Нушич) | Пера Каленич |
| «Небилиці про Івана...» (Іван Миколайчук) | Цугсфірер, Крутій, Лицедій |
| «Бояриня» (Леся Українка) | Гість з України |
| «Візит літньої пані» (Фрідріх Дюрренматт) | перший |
| «Віяло леді Віндермір» (Оскар Вайльд) | Лорд Огастус |
| «Гамлет у гострому соусі» (Альдо Ніколаї) | Гамлет |
| «Державна зрада» (Рей Лапіка) | Микола Гулак |
| «Неаполь-місто попелюшок» (Надія Ковалик) | емігрант |
| «Ісус, син Бога живого» (Василь Босович) | Юда |
| «Невольник» (Тарас Шевченко) | Недорізаний, запорожець |
| «Сільва» (Імре Кальман) | шанувальник театру та гість на балу |
| «Сто тисяч» (Іван Карпенко-Карий) | Савка |
| «Троє товаришів» (Еріх Марія Ремарк) | Отто Кестер |
| «Ханума» (Авксентій Цагарелі) | Тімоте |
| «У. Б. Н.» (Галина Тельнюк) | син |
| «Суботня вечеря» (Шолом-Алейхем) | Дядько Арончика |
| «Пропала грамота» (Микола Гоголь) | Іван Наливайко |
| «Підступність і кохання» (Фрідріх Шиллер) | Вурм |
| «Мина Мазайло» (Микола Куліш) | Тертика |
| «Коханий нелюб» (Ярослав Стельмах) | Степан |
| «Одруження» (Микола Гоголь) | Кочкарьов |
| «Історія коня» (Лев Толстой) | Васька–конюх |
| «Або — або» (Інна Павлюк, Наталя Лісова) | Михайло Теліга |
| «Тільки у Львові — Бум, Пім, Пім» (Вадим Сікорський) | Дядько |
| «Три любові» (Айседора Дункан, Ілля Шнайдер) | Гордон Крег, Сергій Єсенін |
| «Ярославна — королева Франції» (Валентин Соколовський) | Анрі І, король |
| «Вій, вітерець!» (Яніс Райніс) | Ульдис, герой |
| «Симфонія сльози» (Юрій Косач) | Лука Гнатович |
| «Різдвяна ніч» (Михайло Старицький) | Голова, кум Чуба |
| «Голий король» (Євген Шварц) | Христіан |
| «Украдене щастя» (Іван Франко) | Микола Задорожний, селянин |
| «Ревізор» (Микола Гоголь) | Петро Іванович Добчинський |
| «У неділю рано зілля копала...» (Ольга Кобилянська) | Гриць |
| «Мазепа» (Богдан Лепкий) | Павлусь |
| «Маруся Чурай» (Ліна Костенко) | Фесько |
| «Мачуха» (Оноре де Бальзак) | Годар |
| «Се Ля Ві» (Надія Ковалик) | Павло, Феодул |
| «Хазяїн» (Іван Карпенко-Карий) | Зозуля |
| «Талан» (Михайло Старицький) | кореспондент |
| «Мадам Боварі» (Гюстав Флобер) | сліпий, монах |
| «Життєйське море» (Іван Карпенко-Карий) | Стьопочка Крамарюк |
| «Івона, принцеса бургундська» (Вітольд Ґомбрович) | Маршалик |
| «Ісус, Син Бога Живого» (Василь Босович) | Нафанаїл, Тадей, Юда |
| «Пітер Пен» (Джеймс Баррі) | Пітер, Смішко, Старкі |
| «Гайдамаки» (Тарас Шевченко) | масові сцени |
| «Безталанна» (Іван Карпенко-Карий) | масові сцени |
| «Андрій» (Валерій Герасимчук) | офіцер НКВС |
| «Доки сонце зійде…» (Марко Кропивницький) | Гордій |
| «Микита Кожум'яка» (Олександр Олесь) | син |
| «Благочестива Марта» (Тірсо де Моліна) | Пастрана |
| «Кайдашева сім'я» (Іван Нечуй-Левицький) | Лаврін |
| «Романтики» (Едмон Ростан) | Сганарель |
| «Оргія» (Леся Українка) | Федон |
| «Любов і мундир» (Ференц Мольнар) | Ковач |
| «Хитра вдовичка» (Карло Гольдоні) | Граф Браско Неро |
| «Хелемські мудреці» (Мойше Гершензон) | Бінем |
| «Замшевий піджак» (Станіслав Стратієв) | Жоро |
| «Сава Чалий» (Іван Карпенко-Карий) | Іван Найда |
| «Сто тисяч» (Іван Карпенко-Карий) | Савка |
| «Два кольори» (Дмитро Павличко) | від автора |
Фільмографія ред.
- 2004 — «Залізна сотня» — Майор НКВС (режисер — народний артист України Олесь Янчук)
- 2008 — «Владика Андрей» — Польський капітан (режисер — народний артист України Олесь Янчук)
- 2009 — «Операція «Китайська шкатулка» — лейтенант, начальник патруля (режисер — Сергій Бобров)
- 2016 — «Жива» — командир «Грома» (режисер — Тарас Химич).[3]
Примітки ред.
- ↑ Указ Президента України №632/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва». Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу (за підтримки Міністерства культури). Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
- ↑ Жива. Ольга Комановська — про свою першу роль у кіно і знайомство із повстанкою Анною Попович. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
Джерела ред.
- Сторінка на сайті Театру імені Марії Заньковецької [Архівовано 10 травня 2017 у Wayback Machine.]
- Ярослав Кіргач на сайті IMDb (англ.)