Кіргач Ярослав Михайлович

актор Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької, Заслужений артист України

Ярослав Михайлович Кіргач (нар. 20 листопада 1970, Оселя, Львівська область, УРСР) — актор Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької; Заслужений артист України (з 2016)[1]. Зіграв понад 60 ролей на сцені та декілька ролей у кіно.

Ярослав Кіргач
Ім'я при народженні Ярослав Михайлович Кіргач
Народився 20 листопада 1970(1970-11-20) (53 роки)
с. Оселя, Яворівський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Національність українець
Громадянство  УРСР
Україна Україна
Діяльність актор театру, кіноактор
Alma mater Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Заклад Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької[d]
IMDb nm5592330
Нагороди та премії
Заслужений артист України
Заслужений артист України

Життєпис ред.

Ярослав Кіргач народився 20 листопада 1970 року у селі Оселя Яворівського району.

Навчався у Вищому державному музичному інституті імені Миколи Лисенка на вокальному факультеті акторського відділу. Викладачами Ярослава Михайловича були: народний артист України Федір Миколайович Стригун та народна артистка України Таїсія Йосипівна Литвиненко.

У 2001 році став лауреатом Обласної премії в галузі культури, літератури, архітектури та мистецтва в номінації «Театральне мистецтво» імені Бориса Романицького.

Брав участь у театральних фестивалях Києва й Ніжина («Три любові» А. Дункан, І. Шнейдер), Кропивницького («Житейське море» І. Карпенко-Карий), Чернівців («Ханума» А. Цагарелі, «Небилиці про Івана…» І. Миколайчук), Тернополя та багатьох інших міст.

13 березня 2014 Ярослав Кіргач разом з іншими діячами культури поставив свій підпис під «Заявою від діячів культури України до творчої спільноти світу»[2].

Репертуар ред.

Вистава Роль
«Останній гречкосій» (Орест Огородник) Зеник
«Пані міністрова» (Браніслав Нушич) Пера Каленич
«Небилиці про Івана...» (Іван Миколайчук) Цугсфірер, Крутій, Лицедій
«Бояриня» (Леся Українка) Гість з України
«Візит літньої пані» (Фрідріх Дюрренматт) перший
«Віяло леді Віндермір» (Оскар Вайльд) Лорд Огастус
«Гамлет у гострому соусі» (Альдо Ніколаї) Гамлет
«Державна зрада» (Рей Лапіка) Микола Гулак
«Неаполь-місто попелюшок» (Надія Ковалик) емігрант
«Ісус, син Бога живого» (Василь Босович) Юда
«Невольник» (Тарас Шевченко) Недорізаний, запорожець
«Сільва» (Імре Кальман) шанувальник театру та гість на балу
«Сто тисяч» (Іван Карпенко-Карий) Савка
«Троє товаришів» (Еріх Марія Ремарк) Отто Кестер
«Ханума» (Авксентій Цагарелі) Тімоте
«У. Б. Н.» (Галина Тельнюк) син
«Суботня вечеря» (Шолом-Алейхем) Дядько Арончика
«Пропала грамота» (Микола Гоголь) Іван Наливайко
«Підступність і кохання» (Фрідріх Шиллер) Вурм
«Мина Мазайло» (Микола Куліш) Тертика
«Коханий нелюб» (Ярослав Стельмах) Степан
«Одруження» (Микола Гоголь) Кочкарьов
«Історія коня» (Лев Толстой) Васька–конюх
«Або — або» (Інна Павлюк, Наталя Лісова) Михайло Теліга
«Тільки у Львові — Бум, Пім, Пім» (Вадим Сікорський) Дядько
«Три любові» (Айседора Дункан, Ілля Шнайдер) Гордон Крег, Сергій Єсенін
«Ярославна — королева Франції» (Валентин Соколовський) Анрі І, король
«Вій, вітерець!» (Яніс Райніс) Ульдис, герой
«Симфонія сльози» (Юрій Косач) Лука Гнатович
«Різдвяна ніч» (Михайло Старицький) Голова, кум Чуба
«Голий король» (Євген Шварц) Христіан
«Украдене щастя» (Іван Франко) Микола Задорожний, селянин
«Ревізор» (Микола Гоголь) Петро Іванович Добчинський
«У неділю рано зілля копала...» (Ольга Кобилянська) Гриць
«Мазепа» (Богдан Лепкий) Павлусь
«Маруся Чурай» (Ліна Костенко) Фесько
«Мачуха» (Оноре де Бальзак) Годар
«Се Ля Ві» (Надія Ковалик) Павло, Феодул
«Хазяїн» (Іван Карпенко-Карий) Зозуля
«Талан» (Михайло Старицький) кореспондент
«Мадам Боварі» (Гюстав Флобер) сліпий, монах
«Життєйське море» (Іван Карпенко-Карий) Стьопочка Крамарюк
«Івона, принцеса бургундська» (Вітольд Ґомбрович) Маршалик
«Ісус, Син Бога Живого» (Василь Босович) Нафанаїл, Тадей, Юда
«Пітер Пен» (Джеймс Баррі) Пітер, Смішко, Старкі
«Гайдамаки» (Тарас Шевченко) масові сцени
«Безталанна» (Іван Карпенко-Карий) масові сцени
«Андрій» (Валерій Герасимчук) офіцер НКВС
«Доки сонце зійде…» (Марко Кропивницький) Гордій
«Микита Кожум'яка» (Олександр Олесь) син
«Благочестива Марта» (Тірсо де Моліна) Пастрана
«Кайдашева сім'я» (Іван Нечуй-Левицький) Лаврін
«Романтики» (Едмон Ростан) Сганарель
«Оргія» (Леся Українка) Федон
«Любов і мундир» (Ференц Мольнар) Ковач
«Хитра вдовичка» (Карло Гольдоні) Граф Браско Неро
«Хелемські мудреці» (Мойше Гершензон) Бінем
«Замшевий піджак» (Станіслав Стратієв) Жоро
«Сава Чалий» (Іван Карпенко-Карий) Іван Найда
«Сто тисяч» (Іван Карпенко-Карий) Савка
«Два кольори» (Дмитро Павличко) від автора

Фільмографія ред.

  • 2004 — «Залізна сотня» — Майор НКВС (режисер — народний артист України Олесь Янчук)
  • 2008 — «Владика Андрей» — Польський капітан (режисер — народний артист України Олесь Янчук)
  • 2009 — «Операція «Китайська шкатулка» — лейтенант, начальник патруля (режисер — Сергій Бобров)
  • 2016 — «Жива» — командир «Грома» (режисер — Тарас Химич).[3]

Примітки ред.

  1. Указ Президента України №632/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва». Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
  2. Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу (за підтримки Міністерства культури). Архів оригіналу за 2 червня 2017. Процитовано 29 травня 2017.
  3. Жива. Ольга Комановська — про свою першу роль у кіно і знайомство із повстанкою Анною Попович. Архів оригіналу за 24 березня 2017. Процитовано 29 травня 2017.

Джерела ред.