Вікіпедія

Кім Соволь

корейський поет
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кім.

Кім Соволь[1][2][3] або Кім Со Воль[4][5] (кор. 김소월, справжнє ім'я: Кім Джонсік[1] кор. 김정식; нар. 6 серпня 1902, Намсадон, провінція Пхьонан, Корейська імперія — пом. 24 грудня 1934, Кваксан, провінція Пхьонан) — корейський поет.

Кім Соволь
김소월
Ім'я при народженні 김정식 (Кім Джонсік)
Народився 6 серпня 1902(1902-08-06)
Намсадон, провінція Пхьонан, Корейська імперія
Помер 24 грудня 1934(1934-12-24) (32 роки)
Кваксан, провінція Пхьонан, Корейська імперія
·отруєння
Громадянство Корейська імперія
Національність кореєць
Діяльність поет
Alma mater Токійський університет
Мова творів корейська

Біографія ред.

Цей розділ потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. Причина — порушення авторського права. Ви можете допомогти, переробивши його. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (жовтень 2023)

Кім Соволь народився 6 серпня 1902 року в родині заможного селянина-землевласника на території сучасної Північної Кореї у приморському селі Намсандон (Повіт Кваксан[en], провінція Північна Пхьонан). Після закінчення школи в Намсоні, у 1915 році Кім Соволь вступає до гімназії Осан, навчання в якій він закінчує у березні 1919 року. У цій гімназі пропагувалися ідеї національного визволення з під японської окупація у зв'зку із патріотичнимим поглядами вчителів і директора гімназії. Однак це стало причиною розформування гімназії у 1919 році після невдалого корейського повстання проти японського режиму, що було жорстоко придушено[6].

У 14 років Кім Соволь, навчаючися ще у гімназії, одружився з Хон Сілдан, котра була на три роки старшою від нього. Після завершення гімназії поет повертається до рідного села, де пише вірші і продовжує вивчати давню китайську та сучасну європейську літератури. Навесні 1920 року в журналі «Чанджо» («Творчість») були вперше надруковані кілька його віршів: «Весна мандрівника», «Весняні пагорби», «Журба», «Крапля нічного дощу», «Плач пополудні». Поезії були відразу ж помічені критиками й отримали схвальні відгуки. Окрилений успіхом Кім Соволь, якого приймають до Асоціації корейської поезії («Чосон сіга хьопхе»), а згодом і до відомого літературного об'єднання «Рьонде» («Прихисток духу»), їде до Сеула, де починає регулярно друкувати власні вірші в літературних журналах і газетах. За традицією він обирає псевдонім Соволь, що перекладається, як «ясний (прозорий; простий, щирий, скромний, невибагливий; звичайний, звичний) місяць». Таким чином молодий поет задекларував сутність своєї естетики, поетичної манери та художнього стилю. Водночас, відчуваючи необхідність продовження освіти, він вступає до сеульського коледжу Безе. Згодом їде до Японії для навчання в Токійському комерційному інституті. Проте його перебуванню в цій країні завадив потужний землетрус силою майже вісім балів за шкалою Ріхтера, який трапився 1 вересня 1923 р. в районі Канто, де жив поет, і який забрав життя понад 140 тисяч осіб, переважно мешканців Токіо та Йокогами. Після повернення з Японії до Сеула Кім Соволь знову з головою поринає в літературне життя столиці, намагається влаштуватися на роботу в якому-небудь сеульському видавництві чи редакції літературного журналу, однак невдало[7].

У 1924 році Кім Соволь повертається до рідної провінції Північна Пхьонан. Категорично відмовившись від пропозиції, зробленої за протекції тестя, зайняти престижну посаду чиновника в одній із місцевих фінансових установ, Соволь стає співробітником провінційної філії редакції однієї з центральних корейських газет «Тон-а ільбо» («Вісник Східної Азії»). Однак відверта прояпонська редакційна політика цієї газети дуже швидко розчарувала патріотично налаштованого поета. Він залишає роботу і повертається до рідного села. Ще через рік Кім Соволь переїжджає до села Кваксан (повіт Чончжу), де з невеликими перервами, пов'язаними з марними намаганнями знайти роботу в Сеулі, живе до самої смерті[8].

Наприкінці 1925 року у сеульському видавництві «Мемунса» вийшла єдина прижиттєва поетична збірка Кім Соволя, під назвою «Квіт азалії», до якої увійшли майже всі поетичні твори, опубліковані Соволем у 1920-1925 роки у різних столичних і провінційних газетах та журналах[9].

З 1932 року по 1934 рік Кім Соволь не опублікував жодного рядка, в цей період поет починає страждати від глибокої депресії та починає зловживати алкоголем. 24 грудня 1934 року Кім Соволь покінчив життя самогубством, прийнявши дозу отрути[9].

Українські переклади ред.

У 1961 році десять віршів Кім Соволя були перекладені українською мовою відомим перекладачем корейської поезії О. Жовтісом і надруковані в журналі «Всесвіт»[10]. Три вірші Кім Соволя «Мати і сестриця», «Звернення до духу» («Викликання духа»), «Азалія» у перекладах М. Лисих увійшли до складу збірки вибраних творів корейських письменників і поетів «Кольоровий вітер», надрукованої 2003 р. в Києві[11] У 2008 році у видавництві «Грані-Т» вийшла збірка віршів Кіма Соволя «Ясний місяць» в перекладі І. Бондаренка[3].

Примітки ред.

  1. ↑ а б Бондаренко, І.П. (2020). Корейська класична поезія: Універсальність і самобутність. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 165. ISBN 978-966-489-479-8. Процитовано 4 жовтня 2023.
  2. ↑ Бондаренко, І.П.; Скрипник, Ю.Д. (2019). Антологія корейської поезії. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго. с. 602. {{cite book}}: |access-date= вимагає |url= (довідка)
  3. ↑ а б Кім, Соволь (2008). Ясний місяць. Лірика. Переклад Івана Бондаренка. Київ: Грані-Т. Процитовано 13 серпня 2016.
  4. ↑ Євгеній Подольський (10 жовтня 2019). В Києві відкрили бюст корейському поету Кім Со Воль. Dip. Процитовано 4 жовтня 2023.
  5. ↑ Церемонія відкриття бюстакорейського поета Кім Со Воль. Посольство Південної Кореї в Україні. 10 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2023.
  6. ↑ Кім, Соволь (2008). Ясний місяць. Лірика. Переклад Івана Бондаренка. Київ: Грані-Т. с. 4-5. Процитовано 13 серпня 2016.
  7. ↑ Кім, Соволь (2008). Ясний місяць. Лірика. Переклад Івана Бондаренка. Київ: Грані-Т. с. 7-14. Процитовано 13 серпня 2016.
  8. ↑ Кім, Соволь (2008). Ясний місяць. Лірика. Переклад Івана Бондаренка. Київ: Грані-Т. с. 14-16. Процитовано 13 серпня 2016.
  9. ↑ а б Кім, Соволь (2008). Ясний місяць. Лірика. Переклад Івана Бондаренка. Київ: Грані-Т. с. 16. Процитовано 13 серпня 2016.
  10. ↑ «З поезій Кім Со Ола» / 1904—1937/. — Всесвіт, №1, 1961, — С. 54—55
  11. ↑ Сучасна корейська поезія: Кім Со Уоль // Кольоровий вітер: Збірка перекладів прозових та поетичних творів корейських літераторів /Упоряд. Кім Сук Вон/. — Київ, 2003. — С. 76—78

Джерела ред.

  • Кім Соволь. Ясний місяць. Лірика. — К.: Грані-Т, 2008. — 368 с.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кім_Соволь&oldid=40643312