Кшиштоф Скарбек гербу Абданк (пол. Krzysztof Skarbek, близько 1630 — перед 27 березня 1706) — польський шляхтич, військовик та урядник Речі Посполитої. Батько Львівського латинського арцибіскупа Яна Скарбка. Представник роду Скарбків.

Варіант гербу Абданк

Життєпис ред.

Син поручника коронного війська Рафала Скарбка та його дружини Ядвіґи з Пясецьких. Походив з гілки роду Скарбків, що осіли в Руському воєводстві.

Служив у війську з 1648 року. Почав політичну кар'єру наприкінці 1660-х. 1676 року був підсудком галицьким.[1] 20 липня 1677 року був висунутий галицькою шляхтою на посаду галицького земського судді. Номінацію від короля Яна ІІІ отримав 5 грудня 1677 року в Ґданську. 1681 року отримав посаду підвоєводи краківського та судді жидівського від Анджея Потоцького як поручник його гусарської корогви. У Віденській кампанії брав участь як поручник гусарської корогви нового краківського воєводи Фелікса Потоцького, фактично командував його полком. В 1691 році став галицьким каштеляном. Ймовірно, був тісно пов'язаний з королевичем Константієм Владиславом.

У лютому 1692 року разом з ловчим великим коронним Стефаном Александром Потоцьким командували вдалою обороною Рогатина від нападу татар.[2] У липні 1696 року став каптуровим суддею галицьким. 20 серпня 1698 року брав участь у раді сенату у Львові. Брав участь у битві біля Підгаєць, разом з кам'янецьким каштеляном Нікодемом Жабокліцьким командувавли головними силами, що приєднались до військ польного гетьмана Ф. Потоцького. Під час наради в Яворові 21 вересня 1703 року виступав проти висилання делегації для перемовин з царем Московії.

Був власником маєтності Михальче (Галицька земля), села Румно (Львівська земля), маєтностей у Сандомирському воєводстві. Державив або мав у заставі маєтки Сенявських: Бабухів, Чемеринці, в Перемиській землі — Конюшки, пол. Cieplice. Деякі з них перебували в руках родини з 1620-х років. Після конфлікту у 1690-х з Адамом Сенявським деякі з них були викуплені останнім на межі століть. Також державив Чорнушовичі, Плеників та Стриянець (Перемиська земля, може, був власником), Поручне (Львівська земля). В 1701 році Галицький сеймик просив короля надати йому дідичним правом урочище «Гаврилів Камінь» коло Обертина. Помер перед 27 березня 1706 року, був похований у Латинській катедрі Львова.

Сім'я ред.

Перша дружина — з Чолганських, діти:

Друга дружина — з Ґолинських (†після 22.4.1703), син Антоній.

Примітки ред.

  1. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności … [Архівовано 3 листопада 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 109.
  2. Kaźmierczyk A. Skarbek Krzysztof h. Abdank (ok. 1630—1706)… — S. 20.

Джерела ред.