Кущовий провідник ОУН

Кущовий провідник ОУН — керівник кущового проводу (кущ — структурний підрозділ Самооборонних Кущових Відділів) Організації українських націоналістів (ОУНР)[1], у який об'єднані були 3 — 7 станиць, залежно від кількості членів та симпатиків)[2][3].

Після зміни термінів, у квітні 1942 року, волость та підрайон на кущ, назву посади підрайонний провідник змінили на кущовий провідник[4]. До складу куща належали всі оунівці на території куща[5].

У кущовий провід входили: кущовий провідник, масовий пропагандист, референт (інформатор) СБ, господарчий референт, командир СКВ (командир кущової боївки, у яку входило 20 — 50 вояків). Кущовий провід, на відміну від районних, надрайонних та окружних, не поділявся на референтури (до 1943 року називали екзекутивами).

У липні 1944 року було обмежено склад кущового проводу до трьох осіб, у зв'язку з браком кадрів[6].

ПриміткиРедагувати

  1. Ігор Марчук. Структура ОУН на Волині у період Другої світової війни.
  2. Роман Москаль. Рогатинщина: адміністративне положення в мережі ОУН (30 — 50-ті роки XX ст.)
  3. Структура й особовий склад референтури СБ Золочівського окружного проводу ОУН / Михайло Романюк // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. — 2014. — Вип. 24. — С. 331—353.
  4. Василь Ільницький. Структура оунівського підпілля у Дрогобицькій області (1945 — 1950-ті рр.)
  5. Василь Ільницький. Структура Дрогобицької округи ОУН (1945—1952 рр.)
  6. Довідка «Про реорганізацію структури ОУН і нові методи та форми пропагандивної і терористичної діяльності українсько-німецьких націоналістів» (без підп., [кін. 1944 р.]) // ЦДАГО. — Ф. 1. — Оп. 23. — Спр. 1705. — Арк. 25–36.

ПосиланняРедагувати