Куцоніжка пірчаста

вид рослин

Куцоніжка пірчаста[1][2] (Brachypodium pinnatum) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Євразії й зх. Північної Африки. Етимологія: лат. pinnatus — «перистий», що стосується колосків, розташованих по черзі вздовж центральної осі суцвіття.

Куцоніжка пірчаста
волоть
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Куцоніжка (Brachypodium)
Вид:
Куцоніжка пірчаста (B. pinnatum)
Біноміальна назва
Brachypodium pinnatum

Опис ред.

Багаторічна трав'яниста рослина (30)50–80(125) см завдовжки з повзучим подовженим лускатим кореневищем. Лігула 1–2 мм завдовжки. Листки плоскі, пластини 15–45 см × 2–6 мм, поверхні шершаві, безволосі або волосисті. Суцвіття — китиця 4–25 см завдовжки, містять 3–15 родючих колосків. Колоски містять 8–22 родючих квіточок; зі зменшеними квіточками на вершині. Колоски ланцетні або довгасті; стиснуті з боків; 20–40 мм завдовжки; розпадаються у зрілості під кожною родючою квіточкою. Колоскові луски більш-менш волосисті. Нижня квіткова луска на всій поверхні або тільки по краях війчасті-волосиста, з остюком 3.5–4.5 мм завдовжки. Пиляків 3; 3.5–4.5 мм завдовжки. Зернівки волосисті на верхівці; верхівки м'ясисті[2][3].

Поширення ред.

Поширений у всій Європі крім Ісландії, на заході Північної Африки (Алжир, Марокко, Туніс), у західній і помірній Азії; інтродукований: зх. США, Нова Зеландія[3][4][5].

В Україні зростає в рівнинних лісах, байрачних лісах і на кримських яйлах — в Карпатах, правобережних лісових і лісостепових районах та гірському Криму, досить часто; в Лівобережному Поліссі та Лісостепу, дуже рідко[2].

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Brachypodium pinnatum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 435. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 05.01.2019. (англ.)