Куслій Олег Григорович

український військовик (1978-2015)

Оле́г Григо́рович Куслій (1 серпня 1978(19780801), м. Борзна, Чернігівська область — 18 лютого 2015, м. Дебальцеве, Донецька область) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Куслій Олег Григорович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 1 серпня 1978(1978-08-01)
Борзна
Смерть 18 лютого 2015(2015-02-18) (36 років)
Дебальцеве
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Життєвий шлях ред.

Закінчив борзнянську школу ім. Христини Алчевської, після школи працював будівельником в «Райагробуді». Протягом 1996—1997 років проходив строкову службу у лавах Збройних Сил України на посадах оператора-навідника та командира танка. Після служби займався підприємницькою діяльністю, згодом працював охоронцем у Гостомелі.

У вересні 2014-го мобілізований; командир відділення 2-ї мотопіхотної роти, 13-й окремий мотопіхотний батальйон «Чернігів-1».

Загинув 18 лютого 2015-го уночі під Дебальцевим у районі блокпоста «Хрест», побратими розказували, що під ногами Олега розірвалася міна, і він помер від великої крововтрати.

Тіло ідентифікували в Дніпропетровську.

12 березня 2015-го похований у Борзні.

Без Олега лишилися вагітна на той час дружина та 8-річний син, друга дитина прийшла на світ вже після смерті батька.

Нагороди та вшанування ред.

 
Дошка пам'яті Олега Куслія
  • Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • У вересні 2015-го в пам'ять про Олега Куслія на будівлі Борзнянської ЗОШ імені Христини Алчевської встановлено меморіальну дошку[2].
  • 29 квітня 2016 року було започатковано турнір зі стрільби з пневматичної зброї пам'яті Олега Куслія[3].

Примітки ред.

  1. Указ Президента України від 21 березня року № 103/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
  2. У Борзні вшанували пам’ять героя. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  3. Герої Сіверського краю. Т.1, стор. 424 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020.

Джерела ред.