Курячанський Вадим Анатолійович
Вади́м Анато́лійович Куряча́нський (30 березня 1978 — 26 квітня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Курячанський Вадим Анатолійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
30 березня 1978 Луканівка, Миколаївська область | |
| Смерть | 26 квітня 2015 (37 років) | |
| Поховання | Кривий Ріг | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014-2015 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.png){kind=small}
Життєвий шлях ред.
Народився в селі Луканівка на Миколаївщині. З дитинства проживав у місті Кривий Ріг, в Тернівському районі. У 1985—1994 навчався в середній школі № 116 Кривого Рогу. 1998-го закінчив Індустріальний коледж Криворізького національного університету, де здобув професію техніка-механіка. Працював у ТОВ «Кривбасремонт».
У 2014 добровольцем став на захист України від російської збройної агресії.
Солдат, гранатометник 34-го окремого мотопіхотного батальйону «Батьківщина» 57-ї окремої мотопіхотної бригади, в/ч польова пошта В5509.
В складі батальйону визволяв місто Торецьк (на той час — Дзержинськ). Тоді підрозділ потрапив у засаду, — терористи пропустили техніку та перекрили дорогу. Вадим з побратимами вступили у бій, вели перестрілку з борту, потім зістрибнули у кювет, де Вадим першим виявив велику кількість «розтяжок», тим врятувавши життя бійців стрілецької роти[1].
26 квітня 2015-го помер у приміщенні підрозділу військової частини на блокпосту.
Похований у місті Кривий Ріг.
Без Вадима лишилися батьки, брат, сестра та донька 2000 р.н.
Нагороди та вшанування ред.
- Указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- 20 вересня 2016 року в м. Коривий Ріг на будівлі Індустріального коледжу відкрито меморіальну дошку випускникові Вадиму Курячанському[3][4].
Примітки ред.
- ↑ Герої тернівчани: Курячанський Вадим Анатолійович
- ↑ Указ Президента України від 25 листопада 2016 року № 522/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Меморіальна дошка на честь Курячанського Вадима Анатолійовича. Архів оригіналу за 6 січня 2018. Процитовано 6 січня 2018.
- ↑ На будівлі Індустріального коледжу з'явилась меморіальна дошка випускнику, бійцю АТО Вадиму Курячанському [Архівовано 24 лютого 2022 у Wayback Machine.](рос.)
Джерела ред.
- Курячанський Вадим Анатолійович [Архівовано 17 червня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Відкриття меморіальної дошки Курячанському В. А. [Архівовано 27 листопада 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |