Курт Людвіг фон Гінант

Барон Курт Людвіґ фон Ґінант (нім. Curt Ludwig Freiherr von Gienanth; нар. 6 грудня 1876, Айзенберґ — пом. 3 квітня 1961, Гайдельберг[1]) — німецький військовик, барон, генерал кавалерії (1 вересня 1940).

Курт Людвіґ фон Ґінант
нім. Curt Ludwig von Gienanth
Rank insignia of General of the Wehrmacht.svg Генерал кавалерії
Bundesarchiv Bild 121-0272, Polen, Kurt Daluege, Hans Frank, v. Gienanth.jpg
Курт Далюге, Ганс Франк та Курт Людвіґ фон Ґінант. Церемонія в замку Кракова (1939).
Загальна інформація
Народження 6 грудня 1876(1876-12-06)
Айзенберґ
Німецька імперія Німецька імперія
Смерть 3 квітня 1961(1961-04-03) (84 роки)
Гайдельберґ
Німеччина Німеччина
Національність німець
Військова служба
Приналежність Німецька імперія Німецька імперія
Веймарська республіка Веймарська республіка
Третій Рейх Третій Рейх
Імперська армія Німеччини Райхсгеер
Рейхсвер Рейхсвер
Вермахт Вермахт
Вид ЗС Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Війни / битви Перша світова війна
Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
Срібний німецький хрест
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
PRU Order of Crown ribbon.svg
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден «За заслуги» (Баварія)
Орден Філіппа Великодушного
Орден Залізної Корони 3 ступеня
Кавалер командорського хреста ордена Франца Йосифа
Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
Галліполійська зірка
За поранення (нагрудний знак)
Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Застібка до Залізного хреста 2-го класу

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

23 березня 1896 року Ґінант вступив у кавалерію, 20 липня 1897 року отримав звання лейтенанта 23-го драгунського полку. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвер.

З 1 жовтня 1923 року Ґінант командир 13-го кавалерійського полку. З 1 квітня 1925 року начальник штабу кавалерійської інспекції. З 1 березня 1927 року командир 6-го піхотного полку. З 1 березня 1929 року командир 3-ї кавалерійської дивізії[2]. 1 лютого 1931 року отримав звання генерал-лейтенант. З 1 листопада 1931 року командувач 4-ю дивізією і IV військовим округом.

Незабаром після приходу НСДАП до влади Ґінант був звільнений (30.9.1933) у відставку з чином генерала від кавалерії.

1 вересня 1939 року знову призваний на дійсну службу і призначений командувачем фортеці Бреслау та прикордонної ділянки.

З 19 жовтня 1939 — 14 травня 1940 року Ґінант очолив 36-те командування особливого призначення.

5 травня 1940 року недовго був головнокомандувачем на Сході — в його підпорядкуванні були всі війська, залишені на радянсько-німецькому кордоні.

З 21 липня 1940 року командувач частинами вермахту в генерал-губернаторстві[3]. Однак Ґінант як офіцер старої школи не зміг спрацюватися з Гансом Франком і Фрідріхом-Вільгельмом Крюгером, тому що вважав завданням підлеглих йому війська не репресії проти цивільного населення, а несення функцій окупаційних військ. 30 вересня 1942 року був знятий з поста.

Нагороди[4]Редагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати