Курт Еґґерс (нім. Kurt Eggers; 10 листопада 1905, Берлін, Німецька імперія12 серпня 1943, Бєлгородська область, РРФСР) — німецький письменник, поет, політик і офіцер військ СС, оберштурмфюрер СС.

Курт Еггерс
нім. Kurt Eggers
Народився 10 листопада 1905(1905-11-10)[1]
Берлін, Німецька імперія[1]
Помер 12 серпня 1943(1943-08-12)[1] (37 років)
Бєлгородська область, РРФСР, СРСР
Країна  Німецька імперія
Діяльність політик, письменник, поет
Знання мов німецька
Учасник Друга світова війна
Членство СС і Deutschvölkischer Schutz und Trutzbundd
Військове звання Оберштурмфюрер
Нагороди
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 1-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Сілезький Орел 2-го ступеня
Хрест Воєнних заслуг II класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Цивільний знак СС
Цивільний знак СС
Нагрудний знак «За танкову атаку»
Нагрудний знак «За танкову атаку»

Біографія ред.

Син банківського службовця. В 1917 році батько відмовився відпустити Курта в кадетський корпус і відправив його на флот. В січні 1919 року Еґґерс разом із капітаном корабля і кількома товаришами вступив у добровольчу кавалерійську дивізію, брав участь у придушенні повстання спартакістів. Дивізія була причетна до вбивства Карла Лібкнехта і Рози Люксембург. Учасник Каппського заколоту. В 1920 році вступив у фрайкор, учасник штурму Санкт-Аннаберга. За жорстокість і запеклий антисемітизм одержав прізвисько «Еґґерс, убивця євреїв». Через прогули у зв'язку з участю в боях був виключений із школи.

В 1924 році поступив на службу в 3-й артилерійський полк рейхсверу в Франкфурті-на-Одері, згодом вирушив у Берлін на навчання. Вивчав санскрит, археологію, філософію і протестантську теологію в університетах Ростока, Берліна та Геттінгена. Після складання богословського іспиту був вікарієм в Нойштреліці і допоміжним пастором у Берліні. В 1931 році залишив церкву і зосередився на письменницькій діяльності.

Завдяки своєму пристрасному націоналізму вступив у контакт з нацистами, став членом «Гуртка поетів» Геббельса. В 1933 році очолив радіо Лейпцига, в 1936 році — одне із відділень Головного управління СС з питань рас і поселень. Автор численних драм, гімнів, солдатських пісень і маршів. У творах Еґґерса розкриті расистські та антисемітські погляди автора.

Після Польської кампанії Еґґерс заявив про свій «войовничий ідеал» і вступив у війська СС як командир роти 5-ї танкової дивізії СС «Вікінг». Загинув у боях під Бєлгородом.

Спадок ред.

На честь Еґґерса назвали полк військових кореспондентів і пропагандистів СС.

У радянській зоні окупації Німеччини та НДР численні твори Еґґерса потрапили у список забороненої літератури.

Для багатьох правих екстремістів Еґґерс є прикладом безумовної військової відданості та стійкості.

Сім'я ред.

Був одружений, мав трьох синів. правий екстремістський політик, письменник і журналіст Свен Еґґерс — онук Курта Еґґерса.

Нагороди ред.

Бібліографія ред.

  • Annaberg, 1933
  • Vom mutigen Leben und tapferen Sterben, 1933
  • Das Spiel von Job dem Deutschen. Ein Mysterium, 1933
  • Hutten. Roman eines Deutschen, 1934
  • Deutsche Gedichte, 1934
  • Das große Wandern. Ein Spiel vom ewigen deutschen Schicksal, 1934
  • Rom gegen Reich. Ein Kapitel deutscher Geschichte um Bismarck, 1935
  • Tagebuch einer frohen Fahrt ..., 1935
  • Revolution um Luther (Musik von Fritz Büchtger), 1935
  • Von der Heimat und ihren Frauen, 1935
  • Herz im Osten. Der Roman Li Taipes, des Dichters, 1935
  • Schicksalsbrüder. Gedichte und Gesänge, 1935
  • Die Bauern vor Meißen. Ein Spiel um das Jahr 1790, 1936
  • Die Geburt des Jahrtausends, 1936
  • Sturmsignale. Revolutionäre Sprechchöre, 1936
  • Tausend Jahre Kakeldütt. Ein lustiger Roman, 1936
  • Der deutsche Dämon, 1937
  • Schüsse bei Krupp. Ein Spiel aus deutscher Dämmerung, 1937
  • Der Berg der Rebellen, 1937
  • Die Heimat der Starken, 1938
  • Der junge Hutten, 1938
  • Der Tanz aus der Reihe, 1939
  • Feuer über Deutschland. Eine Huttenballade, 1939
  • Kamerad. Gedichte eines Soldaten, 1940
  • Von der Freiheit des Kriegers, 1940
  • Der Freiheit wildes Lied. Ketzereien großer Männer, 1940
  • Die kriegerische Revolution, 1941
  • Von der Feindschaft. Deutsche Gedanken, 1941
  • Vater aller Dinge. Ein Buch des Krieges, 1942
  • Der Krieg des Kriegers. Gedanken im Felde, 1942

Література ред.

  • Julia Liebich: Kurt Eggers, der intellektuelle Schläger. In: Rolf Düsterberg (Hrsg.): Dichter für das »Dritte Reich«. Biografische Studien zum Verhältnis von Literatur und Ideologie. Aisthesis, Bielefeld 2009. ISBN 978-3-89528-719-0, S. 75–98.
  • Ernst Klee: . 2. Auflage. Fischer-Taschenbuch-Verlag, Frankfurt am Main 2007, ISBN 978-3-596-16048-8.
  • Elmar Vieregge: Rezeption eines historischen Gewalttäters. Die Bedeutung von Kurt Eggers als Freikorpskämpfer, NS-Dichter und SS-Soldat für den Rechtsextremismus. In: Armin Pfahl-Traughber (Hrsg.), Jahrbuch für Extremismus- und Terrorismusforschung 2013, Brühl/Rheinland 2013, S. 95–112. ISBN 978-3-938407-62-2.
  • Eric Kaden: Kurt Eggers – Vom Freikorps zur Waffen-SS, Winkelried-Verlag, ISBN 978-3-938392-00-3
  • Franz Poulsen: Ein Dichter an der Ostfront. SS-Obersturmführer Kurt Eggers als Schriftsteller und Soldat, in: DMZ Zeitgeschichte 6, 2013
  • Karl Bergerhoff: Die schwarze Schar in O/S – ein historischer Abschnitt aus Oberschlesiens Schreckenstagen, Verlag „Schwarze Schar“, 1932
  1. а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #116369051 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.