Відкрити головне меню

Джон Бекон Куртіс
John Bacon Curtis
John B Curtis.png
Народився 10 жовтня 1827(1827-10-10)
Гампден[d], Пенобскот, Мен, США
Помер 13 червня 1897(1897-06-13) (69 років)
Портленд, Мен, США
Поховання Портленд
Громадянство Flag of the United States.svg США
Національність американець
Діяльність підприємець
Відомий завдяки за своїм винаходом прототипу жувальної гумки
Партія Республіканська партія
Батько Джон Куртіс
Мати Мері Бекон
У шлюбі з Аліс Шарлотт Бекон (одружився 13 серпня 1878)
Автограф J B Curtis signature.png

Джон Бекон Куртіс (нар. 10 жовтня 1827(18271010), Гампден, Пенобскот, Мен, США — пом. 13 червня 1897, Портленд, Мен, США) — американський підприємець, відомий своїм винаходом — прототипом сучасної жувальної гумки.

ЖиттєписРедагувати

Народився в невеличкому провінційному містечку. Відвідував початкову школу, однак не закінчив її і натомість працював на свою сім'ю, аби заробити собі на подальше життя. Спочатку отримував п'ять доларів, згодом сума зросла до шести на місяць, а потім піднялася до двадцяти чотирьох. Окрім роботи наймита, ще прибирав підлісок та прокладав дороги через ліс.

Першим прототипом сучасної жувальної гумки стала так звана «Соснова гумка», зроблена з інґредієнтів, які можна було дістати тільки з хвойних дерев. Саме тому в 1848 році сім'я Куртіса переїхала до міста Банґор, де було вдосталь таких дерев. Згодом було виготовлено першу партію. На етикетці було зазначено: «Штат Мен. Чиста ялинова гумка»[1].

Згодом було виготовлено достатню кількість гумки й Куртіс вирушив до Портленда, аби розпочати перший комерційний продаж такого продукту. Продажі йшли неохоче, було мало покупців, оскільки деякі шкідливі домішки було важко відділити від продукту. Тому у 1850 році він вирішив стати комівояжером. Перший рік він подорожував Новою Англією та заробив шість тисяч доларів[2].

Підприємство Куртіса працювало наступним чином: батько займався безпосереднім виготовленням жувальної гумки, а Куртіс опікувався продажем. Вони прогресували і скоро маленького містечка їм стало замало, тож було вирішено перебратися до Портленда. Підприємство вдавалося до ризикованих кроків, як скажімо, закуп десяти тонн матеріалу. Через деякий час підприємство «Куртіс та син» орендувало завод площею 44 метри та три робочі поверхи. На підприємстві працювало двісті робітників, які спаковували вісімнадцять сотень коробок жувальної гумки на день. Куртіс сам винайшов більшу частину машин, які використовувалися в процесі виготовлення[3]. Варто додати, що він ніколи не отримував патент на свій виріб, оскільки формулою успіху його підприємства був секретний рецепт виготовлення ялинової гумки[4].

Деякі з виробів Куртіса мали назви на кшталт «Американський прапор», «Смерічка янкі», «Біла гора», «Солодка Лулу», «Чотири в руки», або «Найбільший та найкращий».

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати