Курпатов Андрій Володимирович

Андрій Володимирович Курпатов (11 вересня 1974(1974-09-11), Ленінград) — російський телеведучий і продюсер, психотерапевт, автор книг, підприємець.

Курпатов Андрій Володимирович
рос. Андрей Владимирович Курпатов
Народився11 вересня 1974(1974-09-11)[1] (50 років)
Ленінград, РРФСР, СРСР[2]
Країна Росія
 СРСР
Діяльністьпсихотерапевт, телепродюсер, письменник, телеведучий, медіаменеджер, психіатр, блогер, ютубер, бізнесмен, методолог, лектор
Alma materВійськово-медична академія імені С. М. Кірова (1997)[3][2][4], Saint Petersburg Medical Academy of Postgraduate Educationd (1999)[5][4] і Nakhimov Naval School, Saint Petersburgd (1991)[3][2]
Знання мовросійська[6]
ЗакладRed Squared[4], Домашній[1], Сбербанк Росії[7][1], Перший канал[8][1] і Q98885374?[2]
ЧленствоАкадемія російського телебаченняd[9]
Magnum opusQ107314177?[10]
БатькоVladimir Kurpatovd[4]
РодичіQ62712542?
У шлюбі зQ109928641?[11][12][13]
ДітиQ109929026?
Нагороди
IMDbID 11902105
Сайтkurpatov.ru

Життєпис

ред.

Андрій Курпатов народився 11 вересня 1974 року в Ленінграді. Батько — психотерапевт В. І. Курпатов, Дід по материнській лінії — хірург А. Б. Занданов.

У 1999 році на базі ВМедА та СПбМАПО отримав спеціалізацію з психіатрії та психотерапії і почав працювати в Санкт-Петербурзькій психіатричній лікарні № 7 : спочатку як психотерапевт, потім — як завідувач психотерапевтичного центру при лікарні.

На телебаченні працював з 2003 року[14], спочатку готував свій авторський телепроект для каналу ТНТ[15], звідки пішов через розбіжності з продюсерами: Курпатов хотів, щоб героями його передачі були лише реальні люди зі своїми проблемами, що не влаштовувало продюсерів[16]. З травня по грудень 2005 року двічі на день на телеканалі «Домашній» виходило його психотерапевтичне ток-шоу «Немає проблем»[17], потім «Все вирішимо з доктором Курпатовим»[18][19][20]. Навесні 2006-го телепроект перейшов на Перший канал, змінивши назву на «Доктор Курпатов»[21]. Найрейтинговіший випуск шоу вийшов 6 серпня 2006 — його подивилися 2,8 мільйона чоловік. Однак навесні 2007 року шоу закрили.

У 2007 році став генеральним директором телекомпанії " Червоний квадрат ", яка виробляла для «Першого каналу» такі відомі телешоу, як " Хвилина слави ", " Велика різниця ", " Фабрика зірок " та ін[22].

9 грудня 2009 року нагороджений Почесною грамотою Президента РФ за «активну участь у підготовці та проведенні» Євробачення-2009[23]. З 2010 — член Академії російського телебачення[24].

В 2014 Курпатов заснував «Вищу школу методології», яка пропонує клієнтам лекції та курси підвищення кваліфікації, а також інтелектуальний кластер «Ігри розуму»[25].

У лютому 2019 року Курпатов став науковим керівником новоствореної Лабораторії нейронаук та поведінки людини при Сбербанку[26].

12 лютого 2020 року Курпатов виступив у Раді Федерації з доповіддю про цифрову залежність[27].

За підсумками 2020 року, складеним Російським книжковим союзом, книга Курпатова «Червона пігулка» посіла 4 місце у Всеросійському книжковому рейтингу за кількістю продажів[28][29].

Курпатов — автор понад 30 книг, виданих тиражем понад 5 млн екземплярів та перекладених на 8 мов.

У листопаді 2021 року Андрій Курпатов отримав статус потерпілого у кримінальній справі про шахрайство[30].

Оцінка діяльності

ред.

У 2006 році Раміль Гаріфуллін, директор Казанського центру психологічної консультації та реабілітації, розкритикував програму «Доктор Курпатов», вказавши, що замість психотерапевтичного процесу Курпатов займається моралями.

У 2020 році доктор філософських наук, доцент кафедри філософії науки та техніки Інституту філософії СПбГУ Ілля Єгоричов опублікував наукову статтю на тему " Категорна формалізація «Методології мислення» А. В. Курпатова у контексті перспективних розробок AGI ", у якій він формалізував основні методологічні концепти, які використовує у своїх роботах Курпатов. На думку Єгоричева, така формалізація може допомогти уніфікувати єдину мову наукової думки про мислення та роботу мозку[31][32].

Примітки

ред.
  1. а б в г Сбербанк открыл лабораторию нейронаук под руководством доктора Курпатова // Ведомости — 2019. — 75000 экз.
  2. а б в г Крохин Ю. Слесарь своих неудач // Российская газетаРоссия: 2006. — ISSN 1606-5484; 1560-0823
  3. а б Генеральный доктор«Огонёк», 2009.
  4. а б в г Бородина В., Касьян А. Лояльные клиенты: Как доктор Курпатов получил должность в Сбербанке // Forbes РоссияAxel Springer SE, 2019.
  5. http://www.tefi.ru/biography/1380/?sphrase_id=12879
  6. CONOR.Sl
  7. https://www.sberbank.ru/ru/press_center/all/article?newsID=a1ad1d1d-d0e2-41d6-b0e6-d6ee4b727919&blockID=1303&regionID=77&lang=ru&type=NEWS
  8. https://www.1tv.ru/schedule/2006-05-31
  9. http://www.tefi.ru/biography/1380/
  10. https://bookunion.ru/news/vserossiyskiy_knizhnyy_reyting/
  11. https://www.peoples.ru/love/andrey_and_lilya_kurpatov_-_kim/
  12. https://www.facebook.com/lilya.kim/posts/1355578624643780
  13. https://www.vesti.ru/article/2657895
  14. Кто заказал доктора Курпатова?. Новая газета. 26 січня 2006. Архів оригіналу за 13 серпня 2019. Процитовано 16 липня 2021.
  15. Психология современного ТВ. Эхо Москвы. 17 жовтня 2010. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  16. Всё решим без доктора Курпатова?. Огонёк. 5 лютого 2006. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  17. Ответы: Андрей Курпатов, психолог. Афиша. 7 листопада 2005. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  18. Домашний доктор. Огонёк. 19 вересня 2005. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  19. Доктор Плацебо. Большой город. 8 червня 2006. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  20. Андрей Разбаш предлагает казанскому психологу славу доктора Курпатова. Известия. 13 січня 2006. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  21. Доктор Курпатов переезжает на Первый канал. В понедельник программа самого популярного психотерапевта вновь выйдет в эфир. Комсомольская правда. 26 травня 2006. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  22. Кто управляет Москвой. Андрей Курпатов, телевизионный продюсер. Афиша. 23 березня 2011. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
  23. Распоряжение Президента Российской Федерации от 09.12.2009 г. № 829-рп. Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 4 вересня 2020.
  24. Биография Курпатова на сайте Академии российского телевидения. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 17 липня 2020.
  25. Андрей Курпатов — о цифровом аутизме как последствии самоизоляции :. РБК Тренды (рос.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  26. Альберт Хабибрахимов (12 лютого 2019). «Сбербанк» создал лабораторию нейронаук и поведения человека под руководством доктора Курпатова — Будущее на vc.ru. vc.ru. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  27. В ходе «Времени эксперта» перед сенаторами выступил руководитель лаборатории нейронаук и поведения человека Сбербанка России А. Курпатов. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  28. Российский книжный союз (РКС) и ведущие операторы книжного рынка представляют самые востребованные книги 2020 года. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  29. Самые продаваемые книги в России – прикладные. Э Вести (ru-RU) . 29 грудня 2020. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 20 січня 2021.
  30. Сергей Хазов-Кассиа (27 листопада 2021). Доктор со связями. Как Андрей Курпатов любовника в СИЗО отправил. Радио Свобода. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021. {{cite web}}: Cite має пусті невідомі параметри: |description= та |accessyear= (довідка)
  31. И. Егорычев. КАТЕГОРНАЯ ФОРМАЛИЗАЦИЯ «МЕТОДОЛОГИИ МЫШЛЕНИЯ» А. В. КУРПАТОВА В КОНТЕКСТЕ ПЕРСПЕКТИВНЫХ РАЗРАБОТОК AGI // Логико-философские штудии. — 2020. — Т. 18, вып. 1 (3 октября). — С. 11–33. — ISSN 2223-3954. Архівовано з джерела 14 квітня 2021. Процитовано 2021-03-02.
  32. Ilya Egorychev (28 жовтня 2020). Categorial analysis of A. Kurpatov's "Methodology of thought" in context of perspective AGI development. philsci-archive.pitt.edu (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 2 березня 2021.