Відкрити головне меню

Микола Семенович Курнаков ((рос. Николай Семёнович Курнаков; 24 жовтня (6 грудня) 1860(18601206), Нолінськ — 19 березня 1941, Барвиха) — радянський науковець, основоположник фізико-хімічного аналізу, професор (1893), заслужений професор (1907), доктор хімічних наук (1909), академік Петербурзької академії наук/Російської академії наук/Академії наук СРСР (1913), лауреат Сталінської премії.

Микола Семенович Курнаков
Николай Семёнович Курнаков
Kurnakov.jpg
Народився 24 листопада (6 грудня) 1860
Nolinsk[d], Нолиньский повіт[d], Вятська губернія, Російська імперія
Помер 19 березня 1941(1941-03-19) (80 років)
Barvikha[d], Барвихинський сільський округ[d], Q4247327?, Московська область, Російська РФСР, СРСР
Поховання Літераторські мостки
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність хімік, металург
Alma mater Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Сфера інтересів фізична хімія
Заклад Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Вчене звання академік СПбАН, академік АН СССР;
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Відомі учні Ніколаєв Анатолій Васильович, Бокій Георгій Борисович, Жуковський Григорій Юлійович, Немілов Володимир Олександрович[d] і Єфремов Микола Миколайович
Аспіранти, докторанти Ніколаєв Анатолій Васильович, Ivan Fedorovich Ponomarev[d], Q4402505?, Nikolay Sirota[d], Немілов Володимир Олександрович[d], Nikolai Trifonov[d] і Єфремов Микола Миколайович
Член Академія наук СРСР і Петербурзька академія наук
Відомий завдяки: основоположник фізико-хімічного аналізу
Нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора
Сталінська премія Ленінська премія
Заслужений діяч науки та техніки РРФСР
премія імені В. І. Ленина, премія імен Д. І. Менделєєва

Курнаков Микола Семенович у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився в Нолінському. Після закінчення Нижегородської військової гімназії вступив до Гірничого інституту в Санкт-Петербурзі, який закінчив в 1882.

Ад'юнкт-професор цього ж інституту по кафедрі металургії, галургії і пробірного мистецтва з 1885. Після захисту дисертації «Про складні металеві основи» отримав звання професора неорганічної хімії (1893).

Засновник і завідувач лабораторією фізичної хімії, професор електротехнічного інституту в Санкт-Петербурзі (1899-1906). В період роботи в інституті винайшов «пірометр Курнакова» (1904) — найбільш досконалий в той час прилад для термічного аналізу.

C 1902 по 1930 очолював кафедру загальної хімії в Політехнічному інституті в Санкт-Петербурзі, де організував і хімічну лабораторію.

Засновник і перший директор Інституту фізико-хімічного аналізу АН СРСР (1918-1934).

Один з організаторів Державного інституту прикладної хімії (ДІПХ) і його перший директор (1919-1927).

Директор Державного інституту науково-технічних досліджень (1921).

Очолював Інститут з вивчення платини та інших благородних металів АН СРСР (1922-1924).

Директор Хімічного інституту АН СРСР (1924).

Член президії Комітету з хімізації народного господарства при РНК СРСР (1928).

Після переїзду хімічних інститутів Академії наук до Москви став директором знову організованого Інституту загальної та неорганічної хімії АН СРСР (1934-1941).

Професор (з 1936), завідувач кафедри неорганічної хімії (1937-1941) МДУ ім. М. В. Ломоносова.

Створив російську школу фізико-хімічного аналізу, російську наукову школу хіміків і металургів.

Сприяв освоєння калійних родовищ Солікамська, Карабогазської глауберової солі, магнію, брому і йоду Кримських соляних озер і лиманів, соляних покладів Західно-Сибірського краю, Тихвинський бокситів для отримання металевого алюмінію, сплавів різного призначення. Обстежив Алтайські підприємства кольорової металургійної промисловості (1882). Організатор російського металургійного (платинових металів, алюмінію, магнію) і галургійного промислових виробництв. Ініціатор створення при Російському технічному суспільстві металографічної комісії (1899).

Помер Курнаков в селі Барвиха Московської області 19 березня 1941 року, похований у Ленінграді на Літераторських містках.

Нагороди та званняРедагувати

Адреси в Санкт-ПетербурзіРедагувати

18821941 — Гірничий інститут— Миколаївська набережна, 45.

C 1902 по 1930 — Політехничний університет — вул. Політехнічна буд. 29 кв 4, лабораторія фізико-хімічного аналізу

Пам'ятьРедагувати

 
Могила М. С. Курнакова на Літераторських містках в Санкт-Петербурзі.
  • Інститут загальної та неорганічної хімії імені М. С. Курнакова РАН (з 1944).
  • На честь М. С. Курнакова названий винайдений в 1940 році в Казахстані мінерал курнаковит.

Див. такожРедагувати

Деякі роботиРедагувати

ПосиланняРедагувати