Відкрити головне меню

Кури́пів – [мальовниче[село]] Галицького району Івано-Франківської області.

село Курипів
120x120px 140x120px
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Галицький район
Рада/громада Блюдниківська сільська рада
Код КОАТУУ 2621280303
Основні дані
Населення 197
Площа 4,629 км²
Густота населення 36,51 осіб/км²
Поштовий індекс 77161
Телефонний код +380 3431
Географічні дані
Географічні координати 49°08′19″ пн. ш. 24°38′27″ сх. д. / 49.13861° пн. ш. 24.64083° сх. д. / 49.13861; 24.64083Координати: 49°08′19″ пн. ш. 24°38′27″ сх. д. / 49.13861° пн. ш. 24.64083° сх. д. / 49.13861; 24.64083
Водойми Дністер, лімниця
Місцева влада
Адреса ради 77161, с. Блюдники, тел. 31-616
Карта
Курипів. Карта розташування: Україна
Курипів
Курипів
Курипів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Курипів
Курипів
Мапа

Відомі людиРедагувати

  • отець Мох Рудольф — священик УГКЦ, автор поетичної збірки «Мотиль», душпастирював у селі протягом 50-ти років.Рудольф Мох народився 16 квітня 1816 р. у м. Бережани на Тернопільщині. Батько його був українцем, а мати – полькою. Після закінчення Бережанської гімназії він розпочав навчання у Львівській духовній семінарії, яку закінчив у 1841 р. Невдовзі одружився з дівчиною Розалією, сиротою по о. Антону Бачинському із села Чагрова на Рогатинщині. У 1842 р. був рукоположений єпископом Львівським Григорієм Яхимовичем на священика. Розпочав душпастирську працю священик у с. Завадка біля Калуша. Згодом він отримує парафію в Лагодові, де перебуває настоятелем досить тривалий час упродовж 1845–1864 рр. Після цього він був направлений у села Острів та Курипів недалеко Галича. Загалом отець Мох служив священиком протягом 50 років.

У всіх тих селах, де він був парохом, проводив велику культурно-освітню роботу, місіонерську діяльність, засновував хори. Отець Мох одним із перших почав виголошувати проповіді українською мовою. Крім того священик був одним із найдіяльніших організаторів руху за тверезий спосіб життя. З проповідями про шкідливість пияцтва Рудольф Мох побував у 160 місцевостях Галичини, брав безпосередню участь у 58 місіях тверезості. Недаремно Іван Франко назвав о. Р. Моха «одним із головних апостолів пропаганди тверезості між народом». Отець Р. Мох був одним із найяскравіших представників галицької інтелігенції, які продовжили справу започатковану членами «Руської трійці». Його участь у громадській роботі була надзвичайно активною і різносторонньою. Зокрема, о. Р. Мох був делегатом Головної Руської Ради на вічі у Дрогобичі в 1848 р., став одним із засновників культурно-освітнього товариства «Галицько-Руська матиця». Як делегат брав участь у «Соборі руських учених» (1848), часто виступав у пресі зі статтями, у яких наголошував на необхідності згуртування народу в боротьбі за свої  національні та соціальні права, обстоював розвиток освіти і культури («Слово до народу галицько-руського» (1848). Досить вагомою є також творча спадщина о. Р. Моха. Ще навчаючись у духовній семінарії, він писав інтермедії, які з дозволу ректора ставились у самодіяльному театрі. У 1841 р. була опублікована його збірка віршів «Мотиль», що стала другою після «Русалки Дністрової» книгою, виданою українською народною мовою, і була високо оцінена І. Франком. У 1848 р. вийшла друком друга збірка поезій «Стихотворенія». Рудольф Мох є автором віршованої п’єси «Терпен – спасен» – першої української вистави, показаної у Львові для широкого кола глядачів. Цей твір був написаний з нагоди скасування панщини в Галичині, а прем’єра п’єси відбулася 15 травня 1849 р. у Львові в Поєзуїтському саду (нині парк імені Івана Франка) на фестинах з нагоди річниці від цієї події. Газета “Зоря галицька” писала, що в цьому творі “превосходно красно виставлений був стан народу руського перед наданням конституції і по наданню.

ЦЕРКВА Церкву збудували протягом 1864-1872 років, очевидно, на місці попередньої церкви з XVIII ст. Канонічну візитацію церкви провели в 1888 р. Була філіальною до парафіяльної церкви в с. Острів. Пам'ятка архітектури місцевого значення. Церква в користуванні громади УГКЦ

ДжерелаРедагувати

  • Віра Гембарська. Церква Св. Параскеви у с. Курипові Галицького району. 1872 р. // Пам'ятки України, 2013. — № 6 за червень. — С. 38-39.