Курилов Василь Іванович

Василь Іванович Курилов (рос. Василий Иванович Курилов/біл. Васіль Іванавіч Курылаў; 30 листопада 1947, Берестя, Білоруська РСР — 12 листопада 2019) — радянський футболіст та білоруський тренер, виступав на позиції півзахисника.

Ф
Василь Курилов
Особисті дані
Повне ім'я Василь Іванович Курилов
Народження 30 листопада 1947(1947-11-30) (72 роки)
  Берестя, Білоруська РСР
Смерть 12 листопада 2019(2019-11-12) (71 рік)
  Берестя, Білорусь
Зріст 180 см
Вага 72 кг
Громадянство СРСР СРСР
Білорусь Білорусь
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
СРСР ДЮСШ-4 (Берестя)
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1965 СРСР «Спартак» (Б) 1 (0)
1966—1968 СРСР «Динамо» (Мн) 27 (4)
1969—1970 СРСР «Металург» (З) 29 (3)
1971 СРСР «Авангард» (Св) ? (?)
1972 СРСР «Авангард» (Р) ? (6)
1973—1974 СРСР «Колос» (П) 30+ (14)
1975—1978 СРСР Буг/«Динамо» (Б) 153 (24)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
СРСР СРСР (U-16)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
1982
1992
1993—1994
СРСР «Динамо» (Б)
Україна «Верес»
Білорусь «Динамо» (Б)
Звання, нагороди
Нагороди
майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єраРедагувати

Вихованець берестейської ДЮСШ-4, перший тренер — В. Ільїнковський. У 1965 році розпочав кар'єру в берестейському «Спартаку», але вже наступного сезону прийняв запрошення мінського «Динамо». У 1969 році виїхав до України, де захищав кольори запорізького «Металурга», севастопольського та рівненського «Авангардів», полтавського «Колоса». У 1975 році повернувся до рідного клубу, який на той час виступав під назвою «Буг», а згодом — «Динамо». Завершив кар'єру в 1978 році.

Кар'єра в збірнійРедагувати

У складі юнацької збірної СРСР переможець юніорського турніру УЄФА 1966 року.

Кар'єра тренераРедагувати

Тренерську діяльність розпочав у 1978 році. Спочатку працював другим тренером, а з 1982 року директором клубу «Динамо» (Берестя). Після звільнення Івана Щокіна з травня 1982 року й до завершення сезону виконував обов'язки головного тренера команди. Протягом двох років навчався у вищій школі тренерів. Потім виїхав до Рівного, де з перервами працював на посаді директора рівненського «Авангарду», а в 1992 році перейшов на посаду головного тренера клубу, який в той час змінив свою назву на «Верес». В 1993 році повернувся до берестейського «Динамо», де спочатку допомагав тренувати клуб, а в червні 1993 року призначений головним тренером, яким керував до травня 1994 року[1][2].

ДосягненняРедагувати

Як гравцяРедагувати

ВідзнакиРедагувати

  •   Майстер спорту СРСР: 1966

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати