Орест Іванович Кураш (10 жовтня 1935(19351010), с. Оріхівці поблизу м. Перемишля, Польща — 5 листопада 2006, Львів, Україна) — український хормейстер, громадський діяч, заслужений діяч мистецтв України (з 1989).

Кураш Орест Іванович
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 10 жовтня 1935(1935-10-10)
Місце народження Оріхівці, Гміна Журавиця, Перемишльський повіт, Львівське воєводство, Польська Республіка
Дата смерті 5 листопада 2006(2006-11-05) (71 рік)
Місце смерті Львів, Україна
Професії музикант
Освіта Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка
Нагороди
Заслужений діяч мистецтв України

Біографія ред.

1945 року разом з батьками та родиною був змушений залишити рідні землі, які після Другої світової війни відійшли до Польщі.

Навчався у середній школі села Сокільники (тепер — Пустомитівського району Львівської області), Львівському музично-педагогічному училищі (клас заслуженого артиста України Євгена Вахняка) та 1953—1958 у Львівській консерваторії (спеціальність «диригування»; клас професора, народного артиста України Миколи Колесси та доцента, заслуженого артиста України Володимира Василевича).

  • 1958—1965 та 1980—1986 — головний хормейстер, 1986—2006 — хормейстер Львівського театру опери та балету імені Івана Франка (тепер — Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької).
  • 1959—1975 — керівник хору школи-інтернату № 9 м. Львова.
  • 1963—1967 — керівник хорового гуртка школи-інтернату № 2 м. Львова.
  • 1967—1970 — викладач диригентсько-хорових дисциплін Львівського музично-педагогічного училища.
  • Організатор і керівник хору творчої молоді (1960) і хору учителів та сільської інтелігенції (1970) села Сокільники.
  • 1971 — художній керівник народного ансамблю пісні і танцю «Веселка» Будинку культури с. Жовтневого Залізничного району м. Львова.
  • 1971—1978 — керівник ансамблю пісні і танцю «Верховина» м. Львова.
  • 1998—2006 — голова Галицького міського відділення Всеукраїнського Об'єднання Ветеранів.

Помер у Львові. Похований у Сокільниках.

  • Член Спілки театральних діячів України (з 1990)
  • Член Народного Руху України (з 1995)
  • Ветеран праці (1998).

Першопрочитання вистав ред.

Як хормейстер здійснив першопрочитання вистав:

  • «Лісова пісня» (1958) та «Тіні забутих предків» (1960) В. Кирейка
  • «Украдене щастя» Ю. Мейтуса (1960)
  • «Олеська балада» Б. Янівського (1986)

Вистави ред.

 
Орест Кураш (праворуч) і Микола Колесса. Львів, 16 листопада 1995
  • «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського
  • «Наталка Полтавка», «Тарас Бульба» М. Лисенка
  • «Аїда», «Бал-маскарад», «Отелло», «Ріґолєтто», «Травіата», «Трубадур» Дж. Верді
  • «Фауст» Ш. Ґуно
  • «Іван Сусанін» М. Глінки
  • «Борис Годунов», «Хованщина» М. Мусоргського
  • «Князь Ігор» О. Бородіна
  • «Євгеній Онєгін», «Пікова дама» П. Чайковського
  • «Галька» С. Монюшка
  • «Кармен», «Шукачі перлів» Ж. Бізе
  • «Сільська честь» П. Масканьї
  • «Паяци» Р. Леонкавалло
  • «Богема», «Тоска» Дж. Пуччіні
  • «Війна і мир» С. Прокоф'єва
  • «Дні революції» М. Кармінського
  • «Золотий обруч» Б. Лятошинського
  • «Назар Стодоля» К. Данькевича
  • «Створення світу» А. Петрова

та ін.

 
Заслужений діяч мистецтв України Орест Кураш

Література про Ореста Кураша ред.

  • Терещенко А. Львівський театр опери та балету імені Івана Франка. — Київ: Музична Україна, 1989. — 208 с.
  • Кураш Орест Іванович // Митці України: Енциклопедичний довідник / Упорядники М. Г. Лабінський, В. С. Мурза; За ред. А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 343—344.
  • «Браво, маестро, і многая літа…»: [інтерв'ю з Орестом Курашем] / Розмовляла Надія Труш // За вільну Україну. — 1995. — Ч. 132 (987), субота, 14 жовтня. — С. 4.
  • Кріль З. Оресту Курашу — 60 // Шлях Перемоги. — 1995. — Ч. 42 (2166), 28 жовтня. — С. 8.
  • Кураш Орест Іванович // Мистецтво України: Біографічний довідник / Упорядники А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський; За ред. А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 347.
  • Головатий Ю. Сокільники: історико-краєзнавчий нарис. — Львів: Каменяр, 1997. — 120 с.
  • Кураш Орест Іванович // Бурбан М. Хорове виконавство Львівщини: Посібник-довідник. — Дрогобич: Вимір, 1999. — С. 234.
  • Шевченко Т. Ой що ж там поміж нотами? Байки та історії з «класичного» музичного життя: [розповідають Орест Кураш і Богдян Герявенко] // Ха-ха!. — 2000. — 22-26 серпня. — С. 6.
  • Малерик О. Особливий артист — хор // Поступ. — 2004. — № 160 (1469), субота-неділя, 17-18 липня. — С. 13. [Архівовано 25 грудня 2011 у Wayback Machine.]
  • Ільницький Д. Славетний львів'янин Орест Кураш // Слово Просвіти. — 2006. — Ч. 47 (372), 23-29 листопада. — С. 11.
  • Паламарчук О. Музичні вистави Львівських театрів (1776—2001). — Львів, 2007. — 450 с.
  • Стельмащук С. Зі студентського життя [Про Ореста Кураша] // Стельмащук С. У світі звуків і слова. — Львів: Видавництво Тараса Сороки, 2009. — С. 266—270.
  • Береза Р. Зодчий хорового ремесла (до 75-річчя народження Ореста Кураша) // Животоки: культурно-просвітницький вісник Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи. — 2010. — № 3-4 (48-49). — С. 1-4.
  • Ільницький Д. Кураш Орест // Енциклопедія Львова. — Львів: Літопис, 2010. — Т. 3 / За редакцією А. Козицького. — С. 693.
  • Салагай М. Браво, маестро! // Голос народу: часопис Пустомитівської районної ради. — 2016. — № 45 (1597), субота, 12 листопада. — С. 5.

Добірка спогадів у журналі «Дзвін» ред.

У листопадово-грудневому номері львівського літературно-мистецького журналу «Дзвін» за 2014 рік опубліковано чотири спогади про Ореста Кураша (добірку підготував Данило Ільницький). Авторами є його приятелі та колеги — дириґент, композитор та фольклорист Іван Майчик, дириґент і музикознавець Іван Гамкало, оркестрант Львівської опери Олександр Сербинський (гобой) та приятель з дитячих років, односельчанин Євген Бойко.

  • Данило Ільницький. «Опера, хор, сцена — моє життя» (передмова до добірки; с. 106—109);
  • Іван Майчик. Лицар нашого часу (с. 110—111);
  • Іван Гамкало. Орест Кураш зблизька (с. 111—116);
  • Олександр Сербинський. Орест Кураш — це епоха (с. 116—117);
  • Євген Бойко. Мій приятель з дитинства (с. 117—120).

Посилання ред.