Купчинці (Тернопільський район)
Ку́пчинці — село в Україні, у Купчинецькій громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Стрипа, в центрі району. До 2018 — центр Купчинецької сільради, якій було підпорядковане село Драгоманівка. Від 2018 року — центр Купчинецької сільської громади.Через село проходить автодорога Т 2006 (Бучач — Білявинці — Зарваниця — Городище; стан на початок зими 2013—2014 — задовільний з натяжкою як для територіальних доріг).
село Купчинці | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Громада | Купчинецька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040270010039610 |
Облікова картка | Купчинці |
Основні дані | |
Засноване | 1312 |
Населення | 1302 |
Територія | 0,596 км² |
Густота населення | 2333.96 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47662 |
Телефонний код | +380 3547 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°26′54″ пн. ш. 25°21′21″ сх. д. / 49.44833° пн. ш. 25.35583° сх. д.Координати: 49°26′54″ пн. ш. 25°21′21″ сх. д. / 49.44833° пн. ш. 25.35583° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
344 м[1] |
Водойми | Стрипа |
Відстань до районного центру |
25 км |
Найближча залізнична станція | Денисів-Купчинці |
Відстань до залізничної станції |
2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47662, с. Купчинці, вул. І. Франка, 45 |
Карта | |
Мапа | |
![]() | |
|
Населення — 1302 особи (2014 р.)
ІсторіяРедагувати
Походження назвиРедагувати
Назва с. Купчинці походить від слова «купець»[джерело?]. За давніми переказами[джерело?] на цій території довший період перебували купці, які запам'ятались жителям.
Перша писемна згадкаРедагувати
12 ст. на місці Купчинців було містечко Бродилів, яке зруйнувала монголо-татарська орда.
Перша писемна згадка — 1312 р. 1564 р. Купчинці згадане як місто.
1648–1649 містечко разом із замком зазнало значних руйнувань. Поблизу села 30 серпня 1650 Іван Богун розбив польське військо гетьмана Калиновського. 2 травня (або 12[2] 1651 року біля села відбулася невелика сутичка між козацькими та польськими військами[3].
У листопаді 1672 німецький мандрівник Ульріх фон Вердум відвідав Купчинці і залишив його опис.[4]
За часів австрійського панування Купчинці втратили статус містечка.
У дорадянський час діяли філії українських товариств «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Сільський господар», «Союз українок» та інші товариства, Братство тверезості.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ присілок «Мар'янка» 1 липня 1926 р. вилучено із сільської гміни (самоврядної громади) Купчинці Тернопільського повіту Тернопільського воєводства й утворено самоврядну адміністративну гміну[5].
1 серпня 1934 р. внаслідок адміністративної реформи Купчинці включені до новоствореної у Тернопільському повіті об'єднаної сільської гміни Яструбове[6].
На 1 січня 1939-го в селі з 3020 жителів було 2790 українців-греко-католиків, 120 українців-латинників, 30 поляків, 30 польських колоністів міжвоєнного періоду і 50 євреїв[7].
НаселенняРедагувати
За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[8]:
Мова | Число ос. | Відсоток |
---|---|---|
українська | 99,92 | |
російська | 0,08 |
Місцева говірка належить до наддністрянського говору південно-західного наріччя української мови.
Пам'яткиРедагувати
АрхеологічніРедагувати
Поблизу Купчинців виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури.
Пам'ятникиРедагувати
- Братська могила воїнам РА (1944),
- Пам'ятник на честь загиблих. Постать воїна з автоматом, встановлена на прямокутному постаменті. Напис: «Слава воїнам-односельчанам, які загинули в роки Великої Вітчизняної війни 1941—1945 р». Перед постаментом — лавровий вінок. Матеріал — бетон, камінь-пісковик.
- Пам'ятник І. Франку (1970, скульптор Іван Гончар, архітектор Борис Гаврилюк).[9]
- Пам'ятник П. Думці (1994, скульптор І. Мулярчук).
- Пам'ятні хрести на честь скасування панщини, заснування Братства тверезості (1878).
- Насипана символічна могила Борцям за волю України (1991).
ПриродничіРедагувати
Орнітологічний заказник місцевого значення Канали.
Соціальна сфераРедагувати
Працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.
РелігіяРедагувати
Є Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (1899, кам'яна), капличка (1991, кам'яна).
Відомі людиРедагувати
НародилисяРедагувати
- Іван Блажкевич — педагог, культурно-освітній діяч, чоловік Іванни Блажкевич.[10]
- Ілля Блажкевич — вчений-юрист.
- Ілько Блажкевич — культурно-освітній діяч.
- Олександр Вільчинський — письменник[11]
- Павло Думка, В. Криса — поети, громадські діячі.
- Ольга Заставецька — український вчений-географ, педагог.
- Микола Косар — краєзнавець, поет-сатирик
- Михайло Косар — український громадський діяч, поет, публіцист
- Богдан Пастух — бібліограф, фольклорист[12]
- П. Мороз - художник
- Дмитро Стецько — український художник
- Михайло Мазуркевич — американський кіноактор, спортсмен, магістр мистецтв.
- Ярослав Олійник — український економіко-географ, професор, декан географічного факультету Київського національного університету імені Т. Г. Шевченка, член-кореспондент Академії педагогічних наук України
- Ігор Починок — тренер з біатлону.
Пов'язані із селомРедагувати
- неодноразово бував Іван Франко. Зокрема на селянському вічі 1894 року, потім двічі у наступному, 1895-му, під час виборчої кампанії до австрійського парламенту 1897 року і навесні 1902.[9]
- мав маєток, проживав Гладишовський Олександер — перший секретар посольства УНР в Швейцарії, Данії.[13][14]
ПриміткиРедагувати
- ↑ Прогноз погоди в с. Купчинці (Тернопільська область). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 23 червня 2022.
- ↑ Józef Długosz. ''Sobieski Marek h. Janina (1628—1652) // Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków, 2000.— Polska Akademia Nauk, PAU. — Tom XXXIX/4, zeszyt 163.— S. 505. (пол.)
- ↑ П. Гуцал. Берестецька битва 1651 // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — ISBN 978-966-528-279-2. — С. 114.
- ↑ Купчинці [Архівовано 22 листопада 2010 у Wayback Machine.] // Замки і фортеці України
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 18 maja 1926 r. o utworzeniu gminy wiejskiej «Marjanka» w powiecie i województwie tarnopolskim. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 26 lipca 1934 r. o podziale powiatu tarnopolskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. [Архівовано 7 червня 2015 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 91.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 квітня 2022.
- ↑ а б Хома В. Погруддя І. Франкові в Купчинцях // Жовтень. — 1971. — № 8. — С. 159.
- ↑ Хома В. Блажкевич Іван Дмитрович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 142. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Ониськів М. Вільчинський Олександр Казимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 282. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Савак Б., Хома В. Пастух Богдан Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 37. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Гладишовський Олександер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- ↑ Дуда І. Гладишовський Олександр Антонович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 359. — ISBN 966-528-197-6.
ЛітератураРедагувати
- Гоцул В., Хома В. Купчинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 285—286. — ISBN 966-528-199-2.
- Хома В. Старовинні Купчинці // Тернопіль, 2000.
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |