Кумертаузький вугільний розріз
Кумертаузький вугільний розріз — колишнє підприємство ліквідованого в 2000-х роках російського об'єднання «Башкирвугілля». Містоутворююче підприємство міста Кумертау у 1940-х — 1990-х роках. Один вугільний пласт потужністю 30 м. Глибина розробки 190 м. Буре вугілля.
| Країна |
 Росія |
|---|---|
| Розташування | Башкортостан |
| 52°45′27″ пн. ш. 55°51′13″ сх. д. / 52.75750000002777540° пн. ш. 55.8536111111388891° сх. д.Координати: 52°45′27″ пн. ш. 55°51′13″ сх. д. / 52.75750000002777540° пн. ш. 55.8536111111388891° сх. д. | |
| Корисні копалини | вугілля |
| Рік будівництва | 1949 |
| Рік закриття | 2000 |
| Технологічні характеристики | |
| Тип | вугільний розріз |
| Запаси | |
  Кумертаузький вугільний розріз  Кумертаузький вугільний розріз  | |
Розріз розташовано в 4 км від міста Кумертау, на півдні Республіки Башкортостан. До нього від міста підходить залізнична гілка та автомобільна дорога. Повз північну та східну межу розрізу йде автострада Уфа — Оренбург.[1]
Історія ред.
1947 року розпочалося будівництво розрізу, 1949 року було проведено вибухові роботи. Перше вугілля видобули 4 березня 1952 року.
Для брикетування видобутого вугілля було побудовано Кумертаузьку брикетну фабрику, першу чергу якої запустили 1955 року. Комплекс забезпечував 40 % виробництва брикетів бурого вугілля для ТЕЦ у СРСР. Загальна продукція комплексу склала більше 76 млн тонн.
Брикетну фабрику було зачинено в кінці 1999 року як нерентабельну, у 2000 році ліквідовано й вугільний розріз разом з ЗАТ «Башкирвугілля».[2]
Сучасний стан ред.
Вироблений об'єм кар'єру затоплений ґрунтовими водами. Глибина водойми від 65 до 95 м, площа — близько 126 тыс. м2. З метою убезпечити місто від підтоплення ведуться гідротехнічні роботи.[2]
Примітки ред.
- ↑ Игуменова О. П. Геоэкологические особенности поверхностных вод района угольного Кумертауского разреза // Вестник Оренбургского государственного университета. — 2013. — 21 квітня.(рос.)
- ↑ а б ДЬЯКОНОВА ЛАРИСА ИВАНОВНА, БЕЛОЕДОВ АЛЕКСАНДР СЕРГЕЕВИЧ, КОРНИЕНКО АЛЕКСЕЙ ЮРЬЕВИЧ. РАЗВИТИЕ И СТАНОВЛЕНИЕ УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ. ПРИЧИНЫ ЛИКВИДАЦИИ И ПРОГНОЗ НА БУДУЩЕЕ (НА ПРИМЕРЕ Г. КУМЕРТАУ) // ЕВРАЗИЙСКИЙ СОЮЗ УЧЕНЫХ. — 2016. — Т. 31, вип. 3. — С. 53-55. — ISSN 2411-6467.(рос.)
Джерела ред.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
- A. X. Алиев. Кумертауский угольный разрез. Горная энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. Под редакцией Е. А. Козловского. 1984—1991 [Архівовано 12 травня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)