Кулічков Дмитро Сергійович

Кулічков Дмитро Сергійович
Кулічков Дмитро Сергійович
Ім'я при народженні	Дмитрий Сергеевич Куличков
Дата народження	3 червня 1979 (45 років)
Місце народження	Саратов, РРФСР, СРСР
Місце смерті	актор
Громадянство	Росія
Alma mater	Саратовське театральне училищеd (2001) і Школа-студія МХАТ (2004)
Професія	актор, кіноактор
IMDb	ID 2463374

Дмитро Сергійович Кулічков (нар.. 3 червня 1979, Саратов, Російська РФСР, СРСР) — російський актор театру і кіно.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кулічков.

Біографія

Дмитро Кулічков народився 3 червня 1979 року. Закінчив Театральний факультет Саратовської державної консерваторії імені Собінова (майстерня народного артиста Росії, професора Олександра Галко) в 2001 році і Школу-студію МХАТ (курс Євгенія Каменьковича) в 2004 році.

З 2004 року — артист театру під керівництвом О. Табакова^[1], також співпрацює з Московським театром юного глядача (грає у виставі «Смак меду»), Московським художнім театром ім. А. П. Чехова^[2].

У кіно дебютував в головній ролі у фільмі «Шукшинські оповідання» (новела «Ораторський прийом»).

Творчість

Ролі в театрах

Московський театр-студія під керівництвом Олега Табакова

2005 — «Розповідь про сім повішених» Леоніда Андрєєва. Режисер: Міндаугас Карбаускіс — Циганок^[3]
2006 — ПРИГОДИ, складені за поемою М. В. Гоголя «Мертві душі». Режисер: Міндаугас Карбаускіс — Ноздрьов^[4]
2007 — «Розповідь про щасливу Москву» Андрій Платонов. Режисер: Міндаугас Карбаускіс — Хірург Самбікін^[5]

Московський художній театр імені А. П. Чехова

2004 — «Біла гвардія» М. О. Булгакова. Режисер: Сергій Женовач — Студзинський Олександр Броніславович^[6]
2004 — «Вишневий сад» А. П. Чехов. Режисер: Адольф Шапіро — Петя Трофимов^[7]
2004 — «Король Лір» Вільяма Шекспіра. Режисер: Тадасі Судзукі — Регана^[8]
2006 — «Живи і пам'ятай» Валентина Распутіна. Режисер: Володимир Петров — Андрій Гуськов^[9]

Фільмографія

2002 — Шукшинські оповідання (новела «Ораторський прийом») — Коля Скалкін, шофер
2004 — На Верхній Масловці — Семен Крайчук
2005 — Біла гвардія — Студзинський Олександр Броніславович
2005 — Лебединий рай — Віталій «Псих»
2006 — Печорін. Герой нашого часу — Димов
2007 — Інша —
2007 — Кремінь — сержант хирляві
2008 — Щасливої дороги —
2008 — Москва. Голоси вислизаючих істин —
2009 — Бубен, барабан — моряк
2010 — Брестська фортеця — Карелін, лейтенант, льотчик 123-го винищувального авіаполку
2011 — Бабло — Василь Хлопко, капітан міліції
2010 — Глухар. Повернення (епізоди 39-40) — слідчий Дубцов
2011 — Інкасатори — Ігор Стернін (інкасатор)
2012 — Спокута — черговий, капітан
2012 — Конвой — сержант
2012 — Жити — Ігор
2012 — Передчуття — Артур Григорович
2012 — Життя і доля — Сошкін, політрук
2012 — Три дні лейтенанта Кравцова — Ткаченко, командир батальйону
2013 — Крапчастий — Толик («Артист»)
2013 — Майор — Гуторов, батько загиблої дитини
2013 — Нюхач — полковник Пашутін, командир частини
2013 — Станиця — Павло Бережний
2013 — Вбити Сталіна — Григорій Сапатеро, лейтенант держбезпеки, експерт-криміналіст
2014 — Дурень — п'яниця в гуртожитку
2014 — Чудотворець — Тимофій Баранов
2014 — Прощай, кохана! — Олексій Мішкутьонок, експерт
2014 — Московський хорт — Василь
2015 — Сьома руна — Артем Алексєєв, слідчий прокуратури
2015 — Пристойні люди — поліцейський
2015 — Райські кущі — Саяпін
2015 — Країна ОЗ — начальник ОВС
2015 — Пікова дама: Чорний обряд — патологоанатом
2016 — Шукач — Дмитро Олегович Юрков, підполковник поліції
2016 — Чорна кішка — «Сява Мічений», кримінальник
2016 — Анна-детектив — Привалов
2016 — Дуелянт — Чичагов, ротмістр
2016 — Дама пік — Олексій
2017 — Наречена — Тихон, селянський мужик
2017 — Штрафник — Андрій Шестрюгін
2017 — Молодіжка. Доросле життя — Валерій Іванович Поляков, головний тренер хокейного клубу «Електрон» / другий тренер ХК «Бурі ведмеді» / головний тренер ХК «Бурі ведмеді» / головний тренер ХК «армату»
2017 — Доктор Ріхтер — Микола Самохін
2017 — Конверт — Андрій Будник, лейтенант в черговій частині РУВС, колега Марини Озёріной
2018 — Селфі — Микита, один Вікі
2018 — Кривава бариня — Степан, поп
2018 — Пілігрим — оперативник
2018 — Рубіж — майор Орлов
2018 — Частка всесвіту — Євген Максимович Сезонів, головний карантинний лікар
2018 — Операція «Сатана» — Олександр Сергійович Коковкін, лейтенант КДБ
2018 — Кислота — вітчим Карини
2018 — Сто днів свободи — Олександр Олександрович Синичкин
2018 — Негода — Олександр Флеров («Флер»)
2018 — Краще, ніж люди — Вадим, лікар «Швидкої допомоги»
2019 — Завод — «Рябий»
2019 — Пікова дама: Задзеркаллі — слідчий
2019 — Тверезий водій — Микола В'ячеславович, клубний тусовщик, клієнт «тверезого водія»
2019 — Формула помсти — Олександр Сергійович Коковкін, лейтенант КДБ
2019 — Зима — панотець Михайло
2019 — Місто-зад —
2019 — Зулейха відкриває очі — Іконніков, художник
2019 — Душогуби — Максим Віталійович Чебукін, ветеран — афганець
2020 — Проект «Анна Миколаївна» (1-ша серія) — Дроздов
2020 — Колл-центр — Сергій, сутенер Джемми
2020 — Під прикриттям — Дмитро Миркін
2020 — Вир — конвоїр
2020 — Вовк — Микола Федорович, бандит
2020 — Сержант — Микола Олександрович Самойлов, підполковник ФСБ, слідчий
2020 — Хороша людина — Олександр Зайцев, губернатор
2020 — Калашников — майор Лебедєв
2021 — теорія ймовірності — слідчий
2021 — Кришталевий — Семен Борисенко («Барс»), кримінальний бізнесмен
2021 — Алібі — Рудов

Примітки

↑ Дмитрий Сергеевич Куличков [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайте театра п/р О. Табакова
↑ Дмитрий Сергеевич Куличков [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайте МХТ им. А. П. Чехова
↑ Театр-студия п/р О. Табакова: Рассказ о семи повешенных. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2021.
↑ Театр-студия п/р О. Табакова: ПОХОЖДЕНИЕ, составленное по поэме Н. В. Гоголя «Мертвые души». Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2021.
↑ Театр-студия п/р О. Табакова: Рассказ о счастливой Москве. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2021.
↑ МХТ им. Чехова: Белая гвардия. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
↑ МХТ им. Чехова: Вишневый сад. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
↑ МХТ им. Чехова: Король Лир. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
↑ МХТ им. Чехова: Живи и помни. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

Посилання

Сайт Дмитра Кулічкова [Архівовано 30 листопада 2021 у Wayback Machine.]

[1] Дмитрий Сергеевич Куличков [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайте театра п/р О. Табакова

[mxat-2] Дмитрий Сергеевич Куличков [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.] на сайте МХТ им. А. П. Чехова

[3] Театр-студия п/р О. Табакова: Рассказ о семи повешенных. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2021.

[4] Театр-студия п/р О. Табакова: ПОХОЖДЕНИЕ, составленное по поэме Н. В. Гоголя «Мертвые души». Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2021.

[5] Театр-студия п/р О. Табакова: Рассказ о счастливой Москве. Архів оригіналу за 23 лютого 2019. Процитовано 2 жовтня 2021.

[6] МХТ им. Чехова: Белая гвардия. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

[7] МХТ им. Чехова: Вишневый сад. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

[8] МХТ им. Чехова: Король Лир. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

[9] МХТ им. Чехова: Живи и помни. Архів оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]