Кулягін Андрій Олександрович
Андрі́й Олекса́ндрович Куля́гін (1993—2014) — старший солдат Збройних сил України, механік-водій, 93-тя бригада, учасник російсько-української війни.
| Кулягін Андрій Олександрович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
3 вересня 1992 Носи Шишацького району | |
| Смерть |
21 липня 2014 (21 рік) Піски | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Збройні сили | |
| Рід військ |
 Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис ред.
Народився 1993 року в селі Носи Шишацького району Полтавської області. Закінчив школу у Вовскобійниках; проходив строкову військову службу, по тому працював робочим у СТОВ «Воскобійники».
30 квітня 2014-го мобілізований Шишацьким районним військовим комісаріатом.
21 липня 2014 року в боях за Піски екіпаж танка, яким командував капітан 93-ї окремої механізованої бригади Лавренко Олександр Миколайович, в складі танкової роти за підтримки механізованого взводу вів бій — по захопленню та знищенню опорного пункту терористів. Після отримання бойового наказу екіпаж танка Лавренка — до складу входили військовослужбовці за призовом навідник молодший сержант Олександр Вохромеєв та механік-водій Андрій Кулягін — в голові колони вийшов на блокпост терористів. На блокпосту танкісти потрапили у засідку, зав'язався бій. Терористи на блокпосту розмістили два танки та кулеметні розрахунки, позаду розташовані мінометна батарея та снайперські позиції.
Прямим пострілом з танка Лавренка вражено один з танків терористів, наступними пострілами знищені кулеметні розрахунки та 2 автобуси терористів. Терористи почали мінометний обстріл, екіпаж БМП-2, що рухалась в колоні за танком, здійснює евакуацію поранених військовиків. Танкісти захопили блокпост та прикривали дії механізованого підрозділу й евакуаційної групи вогнем танкової гармати і кулемета.
Терористи почали контратакувати, танк капітана Лавренка першим рушив на ймовірний рубіж атаки, знищив 2 мінометні обслуги терористів та значно відірвався від основних сил.
При маневруванні задля ухилення від вогню противника, бойова машина потрапила на фугас, Вохромєєв та Кулягін загинули. Капітан Лавренко, важкопоранений, не здався ворогу та не допустив захоплення танка, підірвавши себе. Завдяки діям екіпажа вдалося не допустити контратаки підрозділу терористів «Кальміус» — це надало змогу підрозділам групи 93-ї бригади закріпитись та виконати бойове завдання.
Похований у Воскобійниках.
Без Андрія лишились батьки й двоє братів.
Нагороди та вшанування ред.
- 14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
- нагороджений відзнакою «Народний Герой України» (2 квітня 2017; посмертно)
- в школі у Воскобійниках відкрито меморіальну дошку Андрію Кулягіну
- почесний громадянин Шишацького району (30 березня 2016; посмертно).
Джерела ред.
- Указ Президента України від 14 листопада 2014 року року № 873/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Кулягін Андрій Олександрович
- Пантеон Героїв
- Книга пам'яті. Кулягін Андрій Олександрович. [Архівовано 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- У Воскобійниках вшанували пам'ять Героя
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |