Кульчин (Ковельський район)
Кульчи́н — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Входить до складу Турійської селищної громади. Населення становить 532 осіб.
| село Кульчин | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Громада | Турійська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1508 |
| Населення | 532 |
| Площа | 37,777 км² |
| Густота населення | 14,08 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 44813 |
| Телефонний код | +380 3363 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°06′17″ пн. ш. 24°27′54″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
182 м |
| Водойми | Турія |
| Місцева влада | |
| Карта | |
  Кульчин | |
 Кульчин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія села ред.
Перша писемна згадка про Кульчин припадає на 1508 рік. В цей час воно належало Богдану Івашкевичу.
У 18 столітті Кульчин належав підляському воєводі Йосипу Оссолінському.
У 1896 році населення Кульчина становило 292 чоловік (з них 146 жінок).
У 19 — на початку 20 століття село входило до складу Турійської волості Ковельського повіту Волинської губернії.
Ще з кінця 19 століття в селі існувала церковно-парафіяльна школа, навчання в якій проводили російською мовою.
У «Списку населених місць Волинської губернії» за 1906 рік вказується, що в Кульчині нараховувалося 49 дворів і 317 жителів.
У травні 1915 року після прориву російського фронту в районі Тарнів — Горлиці австрійські та німецькі війська стали просуватись на схід. Російська армія, відступаючи, примусила жителів Кульчина евакуюватись в Курську, Катеринославську та інші губернії, а частину села спалила.
У 1920 році Кульчин окупували польські війська. За Ризьким мирним договором 1921 року Кульчин відійшов до складу Польщі і був у її складі до вересня 1939 року. В 1921 році в селі було 45 дворів та 214 жителів.
До Другої світової війни в селі було дві вулиці, які простягались із заходу на схід паралельно річці Турії.
У вересні 1939 року Кульчин окупувала Червона армія, почалась радянізація. Під час Німецько-радянської війни нацисти вивезли до Німеччини 16 чоловік, знищили 131 житловий будинок, 203 господарчі будівлі. На фронтах в складі Збройних сил СРСР загинули 32 жителі Кульчина. Після Другої світової війни почалась радянська відбудова.
У 1947 році був створений колгосп.
Після ліквідації Турійського району 19 липня 2020 року село увійшло до Ковельського району[1].
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 494 особи, з яких 233 чоловіки та 261 жінка.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 523 особи.[3]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,87 % |
| російська | 0,75 % |
| білоруська | 0,38 % |
Пам'ятки ред.
Примітки ред.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література ред.
- Кульчи́н // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.709
Посилання ред.
- Погода в селі Кульчин [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]