Культура Вінча
Культура Вінча (Турдаш, Градешниця) — північнобалканська археологічна культура епохи неоліту (Стара Європа, 5500–4500 рр. до н. е.). Названа на честь перших знахідок, виявлених в районі села Бєло-Брдо на річці Винча в громаді Гроцка поблизу Белграда.
| Культура Вінча | |
 | |
| Названо на честь | Vinča-Belo Brdod |
|---|---|
| Місце розташування | Південно-Східна Європа |
| Час/дата початку | 54 століття до н. е. |
| Час/дата закінчення | 45 століття до н. е. |
 Культура Вінча у Вікісховищі | |
| Історія Сербії |
Сучасність
|
Окрім території сучасної Сербії культура Вінча була поширена в Угорщині (Осентіван), Румунії (Турдаш) і Болгарії (Градешниця). Іноді до Вінча зараховують грецькі знахідки Діміні. Носії культури Вінча займались хліборобством та тваринництвом.
Спорідненість з іншими культурами Редагувати
Культура Вінча генетично пов'язана із землеробськими культурами Малої Азії (Чатал-Гююк), нова експансія яких мирно накладається на Старчево-кришський субстрат. Довів спорідненість з малоазійськими культурами дослідник культури Вінча сербський археолог Милое Васич.
Північно-західні популяції носіїв Вінча можливо брали участь у формуванні культури Лендьєл, східні — Гумельниці. Культура Вінча зникає після 4300-4200 рр. до н. е. внаслідок занепаду господарства, викликаного кліматичними змінами. Культура Вінча також могла бути пов'язана із пеласгами, які, за свідченням ряду античних авторів, населяли Грецію до греків.
Артефакти Редагувати
Поселення, віднесені до культури Вінча, представлені землянками з глиняними печами[1]. На пізній стадії зустрічаються укріплені поселення, що пов'язують або з війнами, або зі збільшеною соціальною диференціацією. З'являються мегарони близько 5000-4500 років до н. е. Хати-мазанки з двосхилими дахами налічували до п'яти кімнат, підлога була дерев'яною. Над входом в будинок прикріпляли виліплену з глини голову бика. Після 5000 р. до н. е. виникають великі поселення площею від 10 до 100 га.
Серед артефактів зустрічається кераміка та антропоморфні статуетки з піктограмами (зокрема, Тертерійські таблички і, так звана, Табличка з Діспіліо, Греція). Тертерійські таблички (близько 5400 р. до н.е) виготовлені з каменю-пісковику. Носії Вінча були знайомі з плавкою міді, що дозволяє віднести дану культуру до енеоліту. На території сучасної Сербії розташована найдавніша шахта для видобутку металу в Європі — Рудна Глава.
-
Реконструкція житла
-
Керамічна фігурка із Винча
Примітки Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Культура Вінча |
- ↑ Искусство Сербии Древнего периода. Архів оригіналу за 29 жовтня 2007. Процитовано 17 серпня 2010.
