Відкрити головне меню

Куликів (Кременецький район)

село в Україні, в Кременецькому районі Тернопільської області.

Ку́ликів — село Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці Іква, в центрі району. Підпорядковане Дунаївській сільраді.

село Куликів
Дерев'яна церква Куликів.jpg
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Кременецький
Рада/громада Дунаївська сільська рада
Код КОАТУУ 6123482303
Облікова картка Куликів 
Основні дані
Засноване 1650
Населення 406
Територія 1.010 км²
Густота населення 401.98 осіб/км²
Поштовий індекс 47023
Телефонний код +380 3546
Географічні дані
Географічні координати 50°04′05″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 50.06806° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 50.06806; 25.60333Координати: 50°04′05″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 50.06806° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 50.06806; 25.60333
Водойми Іква
Відстань до
районного центру
15 км
Місцева влада
Адреса ради 47023, с. Дунаїв
Карта
Куликів. Карта розташування: Україна
Куликів
Куликів
Куликів. Карта розташування: Тернопільська область
Куликів
Куликів

Населення — 404 особи (2003).

ІсторіяРедагувати

Поблизу Куликова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту й давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1493.

22 жовтня 1944 року в селі Куликів народився Анатолій Багнюк — філософ, автор ряду книг і підручників із філософії, історії символіки, збірки байок та гуморесок.

НаселенняРедагувати

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[1]:


Мова Число ос. Відсоток
українська 99,26
російська 0,49
молдовська 0,25

Пам'яткиРедагувати

 
Дерев'яна церква обмурована піноблоком

Церква святої Покрови.

1742 року Куликові була збудована велика гарна церква. В часи Першої Світової війни, коло Австрійські війська знаходилися під горою “Гостра”, а Російські вздовж річки Іква на церкву впав снаряд, церква згоріла. Близько 1918 року на її місці збудували маленьку каплицю. Церкви колись будували у вигляді хрестів, і у вигляді кораблів. Куликівська каплиця належала до другого типу, потім добудували з боків місце для співаків і для панахид. Таким чином церква стала мати вигляд хреста. Пізніше добудували дзвіницю, а за Радянського Союзу розширили вівтар. І церква більше не змінювала своєї форми.

Село Куликів знаходиться на півночі Дунаївської сільської ради.

Віддаль до районного центру 10 км, до найближчої залізничної станції 24 км.

Село розташоване на правому березі річки Ікви.

За історичними даними перша писемна згадка про село Куликів, що належала Петру Яновичу Монтигердовичу – луцькому старості датується 1493–м роком. Крім Куликова йому належали села Дунаїв та Рудка. Після смерті успадкувала внука – Ганна Кішка. Сини пані Ганни: Микола та Ян Радзівіли у 1534 році продали всі ці села Віленському єпископу – сину короля, який на той час володів містом Кременцем та деякими навколишніми селами. А в 1536 році. ці надбання дісталися королеві Боні, що проживала у Кременецькому замку.

У зв'язку з тим у реєстрі Кременецького замку за 1545 рік згадується село Куликів в якому проживало 4 селянських сім»ї. Після так званої Лівонської війни з'явилися перебіжчики з Московії і у 1563 році село Куликів належало трьом перебіжчикам: Омеляну Ушакову, Захарію Мубятишу, Леву Зверєву. За кілька років перший із них придбав частки другого і третього, укорінився і започаткував новий шляхетський рід Ушакових-Куликівських.

У жовтні 1846 року, під час подорожі в складі археологічної експедиції, проїздом до Почаєва, с. Куликів відвідав Т. Г. Шевченко і написав поему «Варнак».

Була польська, потім німецька окупації, радянська влада, в даний період незалежна Україна.

Пам'ятки історії: У 2009 році збудований і відкритий перший в районі пам'ятний знак «Борцям за волю України».

Знаходиться дерев'яна церква на честь Покрови Пресвятої Богородиці, збудована в році.

13 жовтня 2018 р., в ході архіпастирського візиту на Тернопільщину, Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Чин освячення новозбудованого храму на честь Покрови Божої Матері.[2]

Соціальна сфераРедагувати

Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, ФАП, торговельний заклад.

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати