Кулаєв Володимир Павлович

український футболіст

Кула́єв Володи́мир Па́влович (нар. 26 лютого 1958, Харків, СРСР) — український та радянський футболіст і тренер, головною спеціалізацією якого був жіночий футбол. Екс-наставник жіночої збірної України з футболу. Майстер спорту СРСР. Заслужений тренер Киргизстану з футболу.

Ф
Володимир Кулаєв
Особисті дані
Повне ім'я Кулаєв Володимир Павлович
Народження 26 лютого 1958(1958-02-26) (64 роки)
  Харків, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Юнацькі клуби
Україна «Металіст»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
???? СРСР «Маяк» Х  ? (?)
????–1992 Киргизстан «Алга»  ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
????–1992 Киргизстан «Азалія»
1993–1995 Україна «Донеччанка»
1998 Україна «Нива» Б
???? Марокко «ВАК»
2002–2006 Україна «Житлобуд-1»
2004–2006 Україна Україна (жін.)
2006 Україна «Харків»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

ЖиттєписРедагувати

Володимир Кулаєв народився в Харкові, де й розпочав перші кроки у великий футбол. Втім, значних успіхів як гравець він не досяг. Виступав за дубль харківського «Металіста» та «Маяк», а завершив кар'єру у складі киргизстанської «Алги», разом з якою здобув кубок країни.

Першого значного тренерського успіху Володимир Павлович досяг тренуючи жіночу команду «Азалія» з Киргизстану, яка майже повністю складалася з харківських футболісток. Разом з клубом Кулаєв став чемпіоном СНД. Згодом тренер повернувся до України, де очолив

У 1998 році очолив футбольний клуб «Нива» (Берщадь)[1], однак, провівши всього чотири гри на старті першості, команда знялася зі змагань.

Кулаєв тривалий час входив до тренерського штабу Юрія Красножана, виконуючи функції тренера-аналітика. Разом з Красножаном він працював у «Спартаку» з Нальчика, московському «Локомотиві»[2], краснодарській «Кубані»[3] та «Тереку»[4].

ДосягненняРедагувати

Здобутки гравця
Тренерські звершення
  • Переможець

ПриміткиРедагувати

  1. Склад команди «Нива» (Берщадь) (рос.). «Луганск. Наш футбол». Процитовано 11 листопада 2013. 
  2. Юрий Красножан выбрал помощников (рос.). «Sport.Ua». Архів оригіналу за 31 травня 2016. Процитовано 11 листопада 2013. 
  3. Трёхлетний контракт (рос.). Офіційний сайт ФК «Кубань» (Краснодар). Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013. 
  4. Предстартовое волнение (рос.). «Sports.Ru». Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 11 листопада 2013. 

ПосиланняРедагувати

Інтерв'ю