Кузнецов Федір Федотович

Федір Федотович Кузнецов
рос. Фёдор Федотович Кузнецов
Народження	6 (19) вересня 1904; Притикіно, Рязанська губернія, Російська імперія
Смерть	16 січня 1979 (74 роки); Москва, СРСР
Національність	росіянин
Країна	СРСР
Приналежність	Радянська армія
Вид збройних сил	сухопутні війська
Роки служби	1938—1969
Партія	КПРС
Звання	Генерал-полковник
Командування	ГРУ ГШ РСЧА; Військово-політична академія імені В. І. Леніна
Війни / битви	Німецько-радянська війна

Фе́дір Федо́тович Кузнецо́в (рос. Фёдор Федотович Кузнецов; 19 вересня 1904(19040919), село Притикіно, нині Чаплигінського району Липецької області, Російська Федерація — 16 січня 1979, місто Москва) — радянський військовий і партійний діяч, генерал-полковник (29.07.1944). Депутат Верховної Ради Російської РФСР 1—4-го скликань. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Член Центральної Ревізійної Комісії КПРС у 1939—1952 та 1956—1961 роках.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузнецов.

Життєпис ред.

Народився в селянській родині. Трудову діяльність розпочав у 1920 році робітником у Москві.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1930—1932 роках — голова заводського комітету, заступник директор заводу «Металолампа» в Москві.

У 1931 році закінчив робітничий факультет у Москві.

У 1932—1933 роках — секретар комітету ВКП(б) машинобудівного заводу імені Калініна в Москві.

У 1933 — грудні 1934 року — партійний організатор ЦК ВКП(б) шахти № 19 Підмосковного вугільного басейну.

У грудні 1934 — травні 1935 року — інструктор Пролетарського районного комітету ВКП(б) міста Москви.

У травні 1935 — серпні 1937 року — секретар комітету ВКП(б) будівництва автомобільного заводу імені Сталіна в Москві.

У 1937—1938 роках — 1-й секретар Пролетарського районного комітету ВКП(б) Москви.

У лавах РСЧА з 1938 року. У 1938 — 19 червня 1938 року — начальник Відділу керівних партійних органів Політичного управління РСЧА.

19 червня 1938 — липень 1942 року — заступник начальника Головного управління політичної пропаганди РСЧА — начальник організаційно-інструкторського відділу.

На фронтах німецько-радянської війни з 1942 року: з липня по жовтень 1942 року — член Військової ради 60-ї армії Воронезького фронту, а з жовтня 1942 по березень 1943 року — член Військової ради Воронезького фронту.

З квітня 1943 року — у військовій розвідці: заступник начальника Генерального штабу РСЧА з розвідки (19 квітня 1943 — травень 1947), начальник Розвідувального управління Генерального штабу РСЧА (19 квітня 1943 — 9 червня 1945), начальник Головного розвідувального управління (ГРУ) Генерального штабу Радянської армії (9 червня 1945 — травень 1947).

З 30 травня 1947 по 29 січня 1949 року — 1-й заступник голови Комітету інформації при Раді міністрів СРСР.

З лютого 1949 по квітень 1953 року — начальник Головного політичного управління Збройних сил СРСР.

З квітня 1953 по травень 1957 років — начальник Головного управління кадрів Міністерства оборони СРСР.

З травня 1957 по червень 1959 року — начальник Військово-політичної академії імені В. І. Леніна.

З червня 1959 по березень 1969 року — член Військової ради — начальник Політичного управління Північної групи військ ЗС СРСР.

У липні 1969 року генерал-полковник Ф. Ф. Кузнецов вийшов у відставку. Мешкав у Москві, де й помер 16 січня 1979 року.

Військові звання ред.

бригадний комісар (1938);
дивізійний комісар (7.05.1938);
корпусний комісар (2.09.1939);
армійський комісар 2-го рангу (17.11.1941);
генерал-лейтенант (6.12.1942);
генерал-полковник (29.07.1944).

Нагороди ред.

Нагороджений двома орденами Леніна, орденами Червоного Прапора (22.02.1944), Суворова 1-го ступеня (04.06.1945), Кутузова 1-го ступеня (29.07.1944), Вітчизняної війни 1-го ступеня (17.05.1943), чотирма орденами Червоної Зірки і медалями.

Посилання ред.

История отечественных спецслужб и правоохранительных органов [Архівовано 20 лютого 2020 у Wayback Machine.]. (рос.)